Сейсмічність України: відмінності між версіями

'''Сейсмічність'''  {{lang-en|seismicity}} — схильність території до [[землетрус]]ів.

== Загальна характеристика ==

В Україні силу поштовхів і коливань під час [[землетрус]]ів прийнято вимірювати за [[Сейсмічна шкала інтенсивності|12-бальною шкалою інтенсивності]]).[http://seismograph.ru/mercalli.html], також часто використовують магнітуду (силу землетрусу за [[Шкала Ріхтера|шкалою Ріхтера]] або за Р- хвилями, обидві від 0 до 9,9)[http://seismograph.ru/magnitude.html#ml], бо її фіксують сейсмографи, а інтенсивність визначають за силою руйнувань.

Значні [[сейсмічність|сейсмічні]] процеси існують на за­ході України, зокрема в [[Закарпаття|Закарпатті]], де неодно­разово були [[землетрус]]и інтенсивністю 6-7 балів. [[Епіцентр]]и цих землетрусів знаходилися в районах [[Свалява|Сваляви]], [[Довге (Іршавський район)|Довгого]], [[Тересва (смт)|Тересви]], [[Мукачево|Мукачева]], [[Ужгород]]а. Землетрус, який стався [[15 жовтня]] [[1834]]  р. (до 7 балів), охопив значну територію Закарпаття (приблизно від Сваляви до [[Рахів|Рахова]]).

У центральній частині західних областей України землетруси інтенсивністю до 6 балів в епіцентрах були зафіксовані в [[Кам'янка-Бузька|Кам'янці-Бузькій]] та [[Заліщики|Заліщиках]].

Для [[Кримський півострів|КримКриму]]у також характерна інтенсивна (до 5-6 балів) сейсмічна активність. Епіцентри кримських землетрусів, як правило, знаходяться переважно в [[Чорне море|Чорному морі]] (в основному між [[Алушта|Алуштою]] і [[Форос]]ом). Наприклад, ізосейсти землетрусу до 5 ба­лів, який відбувся [[11 листопада]] [[1927]]  р., сягали крайньої північної частини півострова; ізосейсти цього ж землетрусу інтенсивністю до 8 балів оконтурили більшу частину [[Кримські гори|Кримських гір]].

В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій. Найдавнішою є сейсмічна станція "«[[Львів]]"», яку засновано [[1899]] року. Цифрова сейсмічна станція "«[[Київ]]"» організована [[1994]] року і входить до складу Глобальної сейсмічної мережі.

== Сейсмічність регіонів України ==

=== Карпати ===

[[Карпати]] – — порівняно молода орогенічна система. В ній ще не затихли власні тектонічні процеси.

На території Закарпаття відбуваються найбільш значні сейсмічні події, тут неодноразово були зафіксовані землетруси інтенсивністю 6-7 балів за шкалою MSK-64. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус 15 жовтня 1834  р. мав до 7 балів і охопив значну територію Закарпаття – — від Сваляви до Рахова. У межах Чернівецької області зафіксовано землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають не тільки сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії, тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.

Землетруси в Передкарпатті, центральній частині західних областей України мають інтенсивність до 6 балів в епіцентрах – — вони були зафіксовані в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках, Шкло, 3 березня 1670 року, Великі Мости, 17 серпня 1875 року та ін. В районі міста Долина протягом 1974-19761974—1976 років відбулася низка землетрусів, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3-6 балів. Найсильніші з них відбулися 14 січня 1976 року інтенсивністю 5,0-6, 7 лютого 1976 року – — 6 та 1 березня 1976 року  — 5 балів. У Калуші Івано-Франківської області 7 червня 1987 року відбувся техногенний землетрус в місті з інтенсивністю 3-4 бали, який був викликаний обвалом покрівлі старих соляних виробок. В районі смт. Микулинці Тернопільської області, 3 січня 2002 року відбувся землетрус з інтенсивністю 6 балів, але через малу глибину центру його виникнення вже на відстані 20 кілометрів поштовхи не відчувались.

Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Хмельницький-Дніпропетровськ. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів. Причому такі землетруси тут відбувалися багато разів: [[20 жовтня]] [[1802]]  р., [[26 листопада]] [[1829]]  р., [[23 січня]] [[1838]]  р., [[10 листопада]] [[1940]]  р.(7,4 б.), 4 березня 1977  р. (7,2 балів за Р-хвилями), 31|08|1986 (6,4 б.). Значний землетрус стався 30 травня (6,7 б.) і [[31 травня]](6,1 б.) [[1990]]  р., 22/11/2014 - — 5,5 б. шк. Ріхтера. Більшість землетрусів тут пов'язана з тектонічними рухами в горах Вранча (на межі Південних та Східних Карпат у Румунії).

Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де в 1950-1976 1950—1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.

Сейсмічна небезпека Одеської області також зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. Так, у 1940 році коливання відчувалися на площі 2  млн. км.

=== Крим ===

Крим належить до сейсмонебезпечних регіонів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40  км та 10-12  км на відстані 25-40  км від узбережжя (в основному між Алуштою і Форосом) з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.

=== Донбас ===

На Донбасі земна кора має досить велику потужність, що є захистом від землетрусів. На початку XX століття фіксувались слабкі сейсмічні прояви у Лисичанську та інших місцях, що не викликало помітних пошкоджень. Але в Донбасі добре відомі небезпечні прояви раптових викидів вугілля й газу в гірничі виробки, гірничі удари, інші геодинамічні явища. Періодичне зростання тектонічних напружень, викликаних землетрусами, в поєднанні з активністю гірничих робіт, приводить до катастрофічних наслідків.

Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна [[зона Вранча]], розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у [[Верхня мантія Землі|верхній мантії]] на глибинах 80-160  км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, [[Болгарія|Болгарії]], [[Молдова|Молдові]]. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому що більша частина України перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони. У [[ХХ ст.]] в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з [[магнітуда землетрусу|магнітудою]] 6,5. Катастрофічні землетруси у 1940 та 1977 роках мали магнітуду 7. Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також [[Буковина|Буковину]], де в 1950-1976 1950—1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.

Сейсмічна небезпека [[Одеська область|Одеської області]] зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2  млн км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40  км та 10-12  км на відстані 25-40  км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. [[Південне узбережжя Криму]] належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У [[1987]] році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та [[археологія|археологічними]] даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У [[Геологічна платформа|платформній]] частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний [[Кримський землетрус (1927)|землетрус 1927 року]] мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50 % забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

* Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. - — Львів: Світ, 1994. - — 472 с. іл.

* Дж. А.Эйби Землетресения. – — М.: Издательство "«Недра"», 1982, с.140-154 (переклад з англійської мови.

* Евсеев С. В.  Землетрясения Украины. К.: Изд. АН УССР, 1965, 75 с.

* Карпатское землетрясение 4 марта 1977 г. и его последствия.- М.: АН СССР, Изд. “НЕДРА”«НЕДРА», 1980, с. 62.

* Сейсмичность Украины. – — К.: Изд. “Наукова«Наукова думка”думка», 1969.

* [http://www.ukrinform.ua/rus/order/?id=896267 Сейсмическая зона Вранча таит угрозу землетрясений и для Украины - — Александр Кендзера]

* [http://kp.ua/daily/060310/218206 Румынские ученые предрекают Украине сильнейшее землетрясение // Комсомольская правда в Украине]