Відмінності між версіями «Штерн Ернст Романович»

оформлення, джерела
(оформлення, джерела)
| родичі =
| дружина =
| чоловік =
| діти =
| підпис =
| нагороди = <!-- {{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_вищої_нагороди}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}-
{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}
{{!}}} -->
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб =
| підпис_герба =
}}
 
'''Ернст Романович фон Штерн''' (*[[1859]]–†[[1924]])&nbsp;— [[філолог]], [[археолог]].
 
== Життєпис ==
* Народився 25.06.1859 у [[Дворяни|дворянській]] родині у маєтку Зейерсхоф [[Ліфляндська губернія|Ліфляндської губернії]]. Початкову освіту одержав у Дерптській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю, потім слухав курс лекцій у Дерптському університеті.
* У 1877–18801877—1880&nbsp;рр. як стипендіат Міністерства народної освіти вивчав класичні мови, історію й мистецтво в Російському семінарі з класичної філології при [[Лейпцизький університет|Лейпцігському університеті]].
* У 1880–18831880—1883&nbsp;рр. за пропозицією Міністерства народної освіти був прикомандирований до Юр'ївського (Дерптського) університуту для наукової підготовки до магістерського звання.
* У 1883&nbsp;р. після публічного захисту дисертації «{{lang-ru|Катилина и партийная борьба в Риме от 66-63 годов}}», одержав ступінь магістра класичної філології [[Тартуський університет|Дерптського університету]] й був відряджений міністерством за кордон «для вдосконалення в науках». Після повернення у 1884 захистив дисертацію (про спартанско-фіванське протистояння в першій половині ІV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.), одержав ступінь доктора філології. Обидві дисертації були написані й захищені німецькою мовою. Після захисту докторської дисертації призначається на посаду приват-доцента [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Імператорського Новоросійського університету]] по кафедрі класичної філології.
* У 1886&nbsp;р. він затверджується на посаді екстраординарного, потім ординарного професора.
* З січня 1893&nbsp;р. виконує обов'язки секретаря факультету, а у вересні 1905 стає деканом історико-філологічного факультету (до 1909). Велику роль у його науковому житті зіграло [[Одеське товариство історії і старожитностей]], членом якого він став у 1891; а з 1896 з зберігачем (тобто директором) музею товариства. Завдяки його старанням музею був переданий весь будинок, експозиція й фонди були розміщені в строго науковій системі, почалася публікація античних колекцій (наприклад, у співавторстві з О. Деревицьким та О. Павловским був виданий каталог теракот музею). Він вів інтенсивні польові дослідження в [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]], що дозволило йому зробити ряд [[Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я|видатних відкриттів в історії грецької колонізації]]. Його заслугою стала локалізація античної Тіри на місці Акермана (Білгород-Дністровський) і проведення перших археологічних досліджень пам'ятника.
* З 1904 на кошти Імператорської Археологічної Комісії почав розкопки давньогрецького поселення на острові Березань.
* У 1902–19031902—1903&nbsp;рр. відкрив трипільське поселення в селі Петрени Бельцького повіту [[Бесарабська губернія|Бесарабської губернії]]. Коло наукових інтересів Е. Штерна було надзвичайно широке. Його перу належать роботи з історії Давньої Греції та Риму, із проблем грецької колонізації Північного Причорномор'я. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'ятників з Ольвії, Керчі, Феодосії. Йому належить перша публікація знаменитого Бородінського скарбу епохи бронзи. Він опублікував понад 250 наукових праць, значну частину за кордоном. Неодноразово виступав на міжнародних конгресах та археологічних з'їздах у Лондоні, Берліні, Варшаві. Окрім того, його доповідь на археологічному з'їзді у Ризі в 1896 допомогла розкрити найбільшу археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського Сайтафарна була зроблена в Одесі ювеліром І. Рухумовським. Був почесним членом ОТІС, дійсним членом Московського археологічного товариства; за свою службу був нагороджений орденами Св. Володимира ІV ступеня, Св. Станіслава та Св. Ганни ІІ ступеня, пам'ятною медаллю на згадку царювання Олександра ІІІ, хрестом австрійського ордена Франца-Йосипа. Після смерті сина-школяра (1910&nbsp;р.) прийняв запрошення Галлі-Віттенберзького університету й в 1911&nbsp;р. звільнився з ІНУ та переїхав до Німеччини. Ще кілька років перед Першою світовою війною він приїжджав в Одесу для продовження розкопок на Березані. Два рази обирався ректором університету в Галлі (1921/1922 і 1923/1924).
* Помер у квітні 1924&nbsp;р..
 
 
== Джерела ==
* ''Ізбаш Т. О., Новикова Л. В.'', Е.&nbsp;Р.&nbsp;Штерн // ПОНУ. Видання друге, доповнене. Т.4&nbsp;— Одеса: Астропринт, 2005.&nbsp;— С.441-444;
* ''Жебелев С.&nbsp;А.&nbsp;'', Отзыв об ученых трудах Э. Р. фон Штерна // ЗООИД, т.XXIII, 1901, С.95-112; {{ref-ru}}
* Адрес имп. Одесского общества истории и древностей Э. Р. фон-Штерну // Propempteria. Сборник статей в честь Э. Р. фон-Штерна (ЗОО, т. ХХХ). Одесса, 1912, С.VII-Х; {{ref-ru}}
* ''Бузескул В.&nbsp;П.&nbsp;'', Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале XX века / составление и редакция И.&nbsp;В.&nbsp;Тункиной.&nbsp;— {{М.}}, 2008.&nbsp;— С.26 {{ref-ru}}
* {{ВТ-ЕСБЕ|Штерн, Эрнест Романович}}
 
== Посилання ==
* [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD,_%D0%AD%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Біографія]
* [http://www.rusdeutsch-panorama.ru/jencik_statja.php?mode=view&site_id=34&own_menu_id=3402 Штерн Ернест Романович {{ref-ru}}]
 
{{DEFAULTSORT:Штерн фон Ернст Романович}}
[[Категорія:Уродженці Латвії]]
[[Категорія:Члени Одеського товариства історії і старожитностей]]
92 470

редагувань