Сатрап: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Сатра́п''' (від давньоперського ''хшатрапаван &nbsp;— хранитель області'') &nbsp;такунамісник назвусатрапії малиу вищідавній чиновникита древньо-персидськоїранньосередньовічній держави[[Персія|Персії]]. Спочатку цей титул додавався до начальників флоту, але з часом ''Сатрапами'' стали називати інших високопосадовців і, головним чином намісників Сатрапій у давній та ранньосередньовічній [[Персія|Персії]]. <ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/hist_dic/13422 Історичний словник]</ref><ref name=":0">{{Cite book|title = Энциклопедический словарь. Ф.А.Брокгаузъ-И.А.Ефронъ|last = начатый проф.И.Е.Андреевским, продолжается под редакцией К.К.Арсентева и заслуженного проф.Ф.Ф.Петрушевского|first = |year = 1992|publisher = Издательский центр "Терра"|location = Ярославль|pages = том 56 стр. 468-469|language = старо-русская|isbn = }}</ref>
 
'''''Влада Сатрапів''''' та межі їх областей не були строго визначені. Точного поділу древньо-персидської держави на області не було до часу Дарія І Гістаспа. Розмір району, яким керував ''Сатрап'', та його повноваження залежали від ставлення царя та ще більше від особистих можливостей правителя. Більшість Сатрапів не лише мала повну адміністративну владу, але й законодавчу, а також правом незалежних відносин з іноземними державами. Сатрапи нерідко досягали такої могутності, що їх влада видавалася страшною самому "«царю царів"».
 
''Так, під час володорювання Дарія І Гістаспа, один з Сатрапів, Оретесь, вбив царського посланця лише за те, що той привіз йому неприємну звістку. Дарій змушений був проковтнути образу, через могутність Оретеса, лише конвой якого складався з 1000 солдат, а площа Сатрапії включала в себе Фрігію, Лідію та Іонію. Щоби позбавитись такого небезпечного губернатора, Дарій підкупив офіцерів зі свити Оретеса, які й вбили його.''<ref name=":0" />
 
Для впорядкування управління, головним чином у сфері фінансування, близько [[518 до н. е.]] [[Дарій І Великий|Дарій I]] Гістасп, з побічної лінії Ахеменідів, зять Кіра ІІ, засновник Великої Перської імперії (559 - 330559—330 до н. &nbsp;е.), розділив імперію на 20 сатрапій, межі яких у більшості випадків відповідали кордонам окремих країн, які входили у державу Ахеменідів:
 
[[Мідія І (край)|Мідія І,]] Сузіана ІІ, Вавилонія ІІІ, Аравія IV, Ассирія V, Єгипет VI, Вірменія VII, Каппадокія VIII, Лідія IX, Іонія X, Морські країни XI, Сагатрія ХІІ, Парфія ХІІІ, Согдіана ХІV, Бактрія ХV, Аріана XVI, Арахозія XVII, Індія ХVIII, Гандхара ХІХ, Мака ХХ.<ref name=":1">{{Cite book|title = Всесвітня історія: dtv-Atlas|last = Кіндер, Хільгеман|first = Герман, Вернер|year = 2001|publisher = Київ "Знання-Прес"|location = Київ|pages = 44-45|language = українська|isbn = 966-7767-03-5}}</ref>
 
Кожна з них платила податки в установлених розмірах, могла мати свої закони, традиції, мову (або мови). Основа грошової системи -&nbsp;— золотий дарик. Офіційна мова -&nbsp;— арамейська. Посідання високих посад, у тому числі сатрапів, відбувалося лише родичами царського дому, а також місцевими володарями і тиранами. Нагляд за бюрократією здійснювався через "«підслуховуючих"» ("«вуха царя"»). При владі кожної сатрапії знаходився окремий ''Сатрап'', підпорядкований центральній владі. Але ця залежність була невизначеною та нарешті стала фіктивною. До того ж розміри кожної сатрапії постійно змінювалися. ''Наприклад, Кір Молодший отримав в управління відразу три області Фрігію, Лідію та Каппадокію.''<ref name=":0" />
 
Сатрапії стали би самостійними державами, як биякби перську монархію не завоювали македоняни.
 
Під час краху Персії у 330 до н. &nbsp;е., С''атрапСатрап Бесс,'' вбив царя Дарія ІІІ Кодомана та оголосив себе царем, але ця спроба була невдалою.
 
Поділ на сатрапії зберігався у державі [[Селевк]]ідів, Парфіянського царства, державі [[Сасанід]]ів.<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/130272/%D0%A1%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D0%B8 Велика радянська енциклопедія]</ref>
 
У римський час перська імперія ділилася на 18 сатрапій, які Пліній називав "«державами"», на підставі необмеженої царської власті їх Сатрапів, які вважались царями. Вони навіть мали право носити діадему або тіару, на знак своєї гідності, греки називали їх монархами. Тому перські імператори виправдано носили титул "«царя царів"». Як і в ранню епоху ''Сатрапи'' обиралися зі знаті та отримували в управління більшу чи меншу провінцію або декілька. Роскіш та розпуста ''Сатрапів'' зробили ім'я "«Сатрап"» синонімом нестриманої у своїй владі, нічим неприборканої людини.
 
Перська держава, перша велика індоєвропейська держава, за короткий час перетворюється на '''орієнтальну деспотію''': із запровадженням східного церемоніалу (колінопреклоніння), піддані -&nbsp;— раби.<ref name=":1" />
 
Тому в переносному сенсі слово ''Сатрап'' стало вживатися щодо жорстоких і безпринципних маріонеткових намісників, прислужників імперії. Часто вживалося щодо царських намісників в Україні. [[Тарас Шевченко]] в незакінченій поемі [[Юродивий (поема)|«Юродивий»]] (1857)<ref>[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2110.htm Ізборник. Примітки до поеми «Юродивий»]</ref> називає сатрапами царських генерал-губернаторів &nbsp;— хабарників Бібікова та Долгорукова.
 
== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1317/58/1/9/#14762 Визначення терміна "сатрап" в "Юридичній енциклопедії" (том 5) на Cyclop.com.ua]
 
== Див. також ==
Рядок 32 ⟶ 29:
{{reflist}}
 
== Посилання ==
{{stub}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1317/58/1/9/#14762 Визначення терміна "«сатрап"» в "«Юридичній енциклопедії"» (том 5) на Cyclop.com.ua]
 
{{hist-stub}}
 
[[Категорія:Титули]]
[[Категорія:Стародавній світ]]
[[Категорія:Давня Персія‎Персія]]