Курилло Адам Станіславович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 24:
Народився [[20 травня]] [[1889]] року в селі Поточек (тепер [[Люблінське воєводство]]) в родині службовця.<ref>''Данилецький В.'' Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 562. — С. 3.</ref> [[1907]] року закінчив ІІ реальну школу у [[Краків|Кракові]].<ref name="Album_22">Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 22.</ref> Протягом [[1907]]—[[1912]] років навчався у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]]. Від [[1913]] — асистент кафедри будівництва мостів. У [[1914]]-му здобув диплом інженера.<ref name="Буцко 75">{{книга |автор = Буцко М. І. |частина = Курилло Адам Станіславович |заголовок = Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Видавництво Державного університету «Львівська політехніка» |рік = 1994|том = |сторінки = 75|сторінок = |серія = |isbn = 5-7707-5706-X|тираж = }}</ref> Того ж року став членом [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]].<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 92.</ref> Паралельно, протягом [[1915]]—[[1918]] років працював у відділі будівництва і регулювання міст у Крайовому управлінні. У цей час виконав геодезичну зйомку [[Щирець|Щирця]] і [[Новий Яричів|Нового Яричева]].<ref name="Буцко 75"/> [[1921]] року виїздив у навчальну подорож до Франції<ref name="Album_22"/>, поглиблював знання у Центральній лабораторії шляхів і мостів у Парижі.<ref name="Буцко 75"/> [[1922]] року захистив докторську дисертацію (габілітація) на тему залізобетонного будівництва. Тоді ж здобув звання доцента. [[1923]] року іменований професором надзвичайним, а [[1929]] року — професором звичайним кафедри будівельної механіки, металевих і залізобетонних конструкцій архітекурного факультету.<ref name="Album_22"/> У [[1923]]—[[1935]] роках був деканом архітектурного факультету, [[1935]] року очолив кафедру будівництва мостів і тоді ж обраний членом-кореспондентом Варшавської академії технічних наук. Від [[1937]] року — декан інженерного факультету.<ref name="Буцко 75"/>
У лютому [[1941]] року [[Вища атестаційна комісія|Вища атестаційна комісія СРСР]] присудила ступінь доктора технічних наук і звання професора кафедри будівництва мостів Львівського політехнічного інституту. [[1946]] року кафедри будівельних конструкцій, статики споруд, теорії та будівництва мостів, залізобетонного будівництва було об'єднано в єдину кафедру будівельних конструкцій. Адам Курилло очолював її до [[1974]] року. За цей час було створено матеріально-технічну та наукову базу кафедри.<ref>''Данилецький В.'' Адам Курилло… — С. 4.</ref> Під його керівництвом кандидатські дисертації захистили працівники і аспіранти кафедри Л. О. Дорошкевич, [[Клименко Федір Єлисейович|Ф. Є. Клименко]], [[Гнідець Богдан Григорович|Б. Г. Гнідець]], Б. М. Ониськів, В. С. Верещали, І. І. Градюк, М. П. Мамонтов, В. С. Рокач, Л. М. Сліпко, Ю. І. Кочетков, [[Кваша Віктор Григорович|В. Г. Кваша]], В. В. Левчич, М. І. Костів, В. П. Храмцов, М. С. Тимощук, В. Л. Кунь.<ref>''Буцко М. І.'' Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені… — С. 77; ''Данилецький В.'' Адам Курилло… — С. 4.</ref>
Видав у Львові підручник «Залізобетонне будівництво» у двох частинах (Żelbetnictwo, 1925, 1932). Автор більше ста фахових публікацій, зокрема з питань теорії розрахунку залізобетонних конструкцій і будівництва мостів.<ref>''Буцко М. І.'' Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені… — С. 75—77.</ref>
Проживав на вулиці Глінки, 3б.<ref name="Album_22"/> Помер [[7 січня]] [[1980]] року у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле № 1а.<ref>{{книга |автор = [[Лупій Григорій Васильович|Лупій Г. В.]]|частина = |заголовок = Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Каменяр (видавництво)|Каменяр]]|рік = 1996|сторінки = 230|сторінок = |серія = |isbn = 5-7745-0699-1|тираж = }}</ref>
|