Після встановлення радянської влади, у [[1920]] році в селі були створені [[КПРС|партійний]] і [[комсомол]]ьський осередки, [[комітет незаможних селян]], у [[1920]]–[[1922]] роках організовано сім [[Товариство спільної обробки землі|товариств із спільної обробки землі]].
Станом на [[1970]] рік в селі мешкало 2 330 чоловікосіб . Тут була розміщена центральна садиба [[колгосп]]у імені Кірова, за яким було закріплено 3 594 [[га]] [[орна земля|орної землі]]. Господарство вирощувало [[зернові культури]] та займалось [[тваринництво]]м, видавало багатотиражну [[газета|газету]] «Прапор комунізму». За виробництвом [[вовна|вовни]] колгосп займав перше місце в районі. За трудові успіхи багато колгоспників буди відзначені [[Державні нагороди СРСР|радянськими орденами і медалями]], зокрема голова колгоспу Є. І. Карач, пташниця В. Д. Кучеренко і рільник П. І. Яновський — [[орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]]. В селі працювали [[середня школа]], [[дитячий садок]], [[будинок культури]], [[бібліотека]]. У [[1967]] році хоровому колективу будинку культури було присвоєно звання народного.
