Савченко-Більський Володимир Олександрович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон
доповнення
Рядок 18:
| попередник 2 =
| наступник 2 =
| приналежність = {{fАрміяУНР}},<br />[[Файл:Flag of the Ukranian State.svg|25px]] [[Українська Держава]]
| країна = [[Українська Держава]], [[УНР]]
| рід військ = [[Файл:Naval_Ensign_of_Ukraine_1918_July.png|border|25px]] [[ВМС УНР]]
| роки служби =
| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Полковник}} по адміралтійству,<br />{{Ранг|країна=УНР|звання=Контр-адмірал}}
| підрозділ =
| командування =
Рядок 35:
== Життєпис ==
 
Народився у с. [[Олишівка]] тепер [[Чернігівська область|Чернігівської області]]<ref>село Оленівці Чернігівської губернії (тепер с. Козельське Чернігівської обл.)</ref>.
 
На військовій службі з 1888&nbsp;р.
Після закінчення у 1893 піхотного юнкерського училища служив у 22-му піхотному Нижньоновгородському полку. У 1902 відряджений до Адміралтейства, продовжував службу на Північному флоті.
 
Після закінчення у 1893&nbsp;р. піхотного юнкерського училища служив у 22-му піхотному Нижньоновгородському полку. У 1902 відряджений до Адміралтейства, продовжував службу на Північному флотістаршина.
 
У 1902 відряджений до Адміралтейства, продовжував службу на Північному флоті.
 
У 1907&nbsp;р. був членом українського гуртка «Кобзарь» у Севастополі.
 
На початку Першої світової війни переведений на [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморський флот]].
 
З 06 грудня 1915&nbsp;р.&nbsp;— [[підполковник]] по адміралтійству.
Навесні 1917&nbsp;— командир Севастопольського флотського півекіпажу, [[Капітан II рангу|капітан 2-го рангу]]. Після утворення Української Центральної Ради організував і очолив Раду Української Чорноморської громади, активно проводив українізацію флотських [[екіпаж]]ів у [[Севастополь|Севастополі]] та Одесі.
 
Навесні 1917&nbsp;р.&nbsp;— командир Севастопольського флотського півекіпажу, [[Капітан II рангу|капітан 2-го рангу]].
У грудні 1917 призначений директором департаменту Українського Морського міністерства у Києві. Докладав багато зусиль для розбудови структур українського флоту. Засновував гардемаринські школи в Миколаєві, Севастополі, Кам'янці-Подільському.
 
Останнє звання у російській армії — [[полковник]] по адміралтійству.
Підвищений у ранзі до контр-адмірала.
 
Навесні 1917&nbsp;— командир Севастопольського флотського півекіпажу, [[Капітан II рангу|капітан 2-го рангу]]. Після утворення Української Центральної Ради організував і очолив Раду Української Чорноморської громади, активно проводив українізацію флотських [[екіпаж]]ів у [[Севастополь|Севастополі]] та Одесі.
У 1919 був начальником канцелярії Морського міністерства, з травня 1920&nbsp;— командувач [[Військово-морські сили Української Народної Республіки|Чорноморського флоту]], начальник Воєнно-Морської управи.
 
УЗ грудні23 грудня 1917&nbsp;р. призначений директором департаменту Українськогоканцелярії Морського міністерствасекретарства Центральної Ради у Києві, з 05 січня 1920&nbsp;р. перебував поза штатом. Докладав багато зусиль для розбудови структур українського флоту. Засновував гардемаринські школи в Миколаєві, Севастополі, Кам'янці-Подільському.
 
Підвищений у ранзі до [[контр-адміралаадмірал]]а.
 
Станом на 19 квітня 1920&nbsp;р.&nbsp;— начальник Морського генерального штабу УНР.
 
У 1919 був начальником канцелярії Морського міністерства, зЗ травня 1920&nbsp;р.&nbsp;— командувач [[Військово-морські сили Української Народної Республіки|Чорноморського флоту]], начальник Воєнно-Морської управи.
 
Станом на 04 серпня 1920&nbsp;р.&nbsp;— помічник начальника управління Морського флоту УНР. Протягом 19 травня-11 липня 1920&nbsp;р., 25 липня-17 листопада 1920&nbsp;р. та з 04 липня 1921&nbsp;р. — начальник Головної військово-морської управи Військового міністерства УНР (до її ліквідації у 1922&nbsp;р.).
 
Після поразки визвольних змагань інтернований з частинами [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] у Польщі.
 
З 1921 деякий час жив у Тарнові, пізніше виїхав у Францію.
 
У 1943&nbsp;р. був одним із ініціаторів формування у складі вермахту Українського визвольного війська.
 
З 1945&nbsp;р. жив на еміграції у Франції.
 
Автор низки статей з історії [[Військово-морські сили Української Народної Республіки|Українського воєнно-морського флоту]], опублікованих у таборових виданнях «Табор», «За державність», «[[Український інвалід]]», альманасі «[[Літопис Червоної Калини]]» та ін.
 
Помер 21 вересня 1955&nbsp;р. та похований у французькому місті [[Абодант]].
 
== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* http://history.franko.lviv.ua/IIIs_1.htm
* [http://vijsko.milua.org/k4.htm Командири українського війська]
* [http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2011/Svoboda-2011-41.pdf Генерал Савченко-Більський присвятив своє життя Україні // [[Свобода (газета)]]. 14 жовтня 2011. С. 9.]
* {{Тинченко.ОК армії УНР|С}}
* {{Тинченко.ОК армії УНР.2|С}}
 
{{Rodovid|602888}}
{{ukr-bio-stub}}