Амстор: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Додано посилання на сторінку офіційного сайту Амстору, де підтверджується напрямок діяльності Амстору |
Додана інформація про залучення Смарт-Холдингу до бізнесу Амстора з метою виправити нелегке фінансове становище мережі |
||
Рядок 65:
Засновником мережі «Амстор» був український бізнесмен Володимир Вагоровський, який до цього створив низку компаній, що постачали ліцензійні алкогольні та тютюнові вироби до торговельних закладів Донецька. Надалі з метою отримання додаткового фінансового ресурсу на розвиток мережі Вагоровський залучає як партнера в бізнес тодішнього співвласника «Запоріжсталі» бізнесмена Едуарда Шифріна. Шифрін отримує 60% у бізнесі, Вагоровський залишає за собою 40%. З цього моменту мережа починає розвиватися прискореними темпами. «Амстор» виходить на ринок Запорізької та Луганської областей. Найбільший пік зростання «Амстор» припадав на 2006–2008 роки, коли мережа зросла з 5 до 23 магазинів. Будівництво торгових центрів, купівля обладнання магазинів і оренда торгових площ відбувалися переважно за рахунок залучення банківських кредитів. До 2009 року їх сума в іноземній валюті досягала 257 млн дол. США. Співвідношення борг/EBITDA у 2009 році становило 8,3. Крім того, інвестиції в розвиток компанії з боку тодішнього мажоритарного партнера Шифріна оцінювалися у 77 млн дол. США<ref>[http://www.dsnews.ua/economics/istoriya-torgovoy-seti-amstor-ili-kto-on-mister-vagorovskiy--02092015091100 История торговой сети «Амстор», или Кто он – мистер Вагоровский?]</ref>. Водночас управління компанією в цей період здійснювалося фактично одноосібно Володимиром Вагоровським.
== Прихід у бізнес «Амстору» компанії «Смарт-Холдинг» ==
Економічна криза 2008 року, що супроводжувалася різким знеціненням національної валюти та падінням купівельної спроможності споживачів у базовому для мережі регіоні, фактично поставила «Амстор» на грань банкрутства. Для порятунку бізнесу партнери (Вагоровський та Шифрін) вирішують звернутися до бізнесмена Вадима Новинського. Вони пропонують Новинському 70% частку участі в «Амсторі» в обмін на вливання обігових коштів та допомогу в реструктуризації непомірного кредитного портфеля компанії. Початком співпраці став стабілізаційний кредит у 3 млн дол. США, який надала компанія Новинського Смарт-Холдинг, а Шифрін і Вагоровський в результаті угоди про співпрацю зберігають за собою по 15% частки компанії.
Впродовж 2009–2011 рр. Новинський влив у мережу «Амстор» живими грошима приблизно 30,5 млн дол. США. Ще на 50 млн дол. США Смарт-Холдинг уклав угод поруки за кредитами компанії перед банками<ref>[http://www.dsnews.ua/economics/istoriya-torgovoy-seti-amstor-ili-kto-on-mister-vagorovskiy--02092015091100 История торговой сети «Амстор», или Кто он – мистер Вагоровский?]</ref>.
Ці гроші надавалися «Амстору» як на безповоротній, так і поворотній основі й розцінювалися мажоритарієм як необхідна акціонерна позика для розвитку групи компаній. Водночас нерозподілений прибуток, левова частка якого належала Смарт-Холдингу, реінвестували в розвиток мережі. Смарт-Холдинг жодного разу не отримав дивідендів від бізнесу «Амстора».
== Корпоративний конфлікт ==
| |||