Повстання Павлюка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 37.53.31.140 (обговорення) до зробленого V Ryabish
Рядок 24:
Піднімати повстання на [[Переяслав]]щині Павлюк послав з [[Крилів|Крилова]]<ref name="П1">Wiesław Majewski. ''Kononowicz Sawa (zm. 1637)''… S. 541</ref> [[Полковник|полковників]] [[Скидан Карпо|Карпа Скидана]] і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків. Незабаром повстанці стратили [[гетьман]]а [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] [[Кононович Сава|Саву Кононовича]] і кількох старшин-зрадників.
 
Найширше повстання розгорнулося на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]]. Повсталі здобували міста, руйнували шляхетські маєтки. Шляхта тікала зі своїх маєтків, воліючи, за свідченням польського хроніста [[Шимон Окольський|Шимона Окольського]], «''краще ликове життя, ніж шовкову смерть''». За його твердженням, Павлюк мав намір з'єднатися з донськими козаками й перейти у підданство Московської держави. В [[Кумейківський бій|Кумейківському бою]] 1637&nbsp;р. повстанське військо на чолі з Павлюком зазнало поразки. Повстанці відступили до [[Боровиця (Чигиринський район)|Боровиці]] (поблизу [[Черкаси|Черкас]]) і, оточені переважаючими силами ворога, змушені були капітулювати. З допомогою лютого терору польському гетьманові [[Потоцький Микола|Миколаю ЛотоцькомуПотоцькому-«ведмежій лапі»]] вдалося придушити повстання. Багато повстанців, рятуючись від кривавої розправи, переселилося в Московську державу, зокрема на [[Дон]]. Захопленого у полон [[Павлюк Павло|Павлюка]] стратили у [[Варшава|Варшаві]].
 
== Див. також ==