Якименко Федір Степанович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 5:
== Життєпис ==
 
Родом з села Піски поблизу Харкова. Десятилітнім хлопцем Якименко був відібраним до Придворної капели у Петербурзі. У 1886 — 1895 рр. навчався гри на фортепіано у російського композитора і піаніста [[Балакирев Мілій Олексійович|М. Балакірєва]]. 1900 р. закінчив [[Петербурзька консерваторія|Петербурзьку консерваторію]] (по класу композиції у [[Микола Римський-Корсаков|М. Римського-Корсакова]] та [[Лядов Анатолій Костянтинович|А. Лядова]]). З 1897 р. працював учителем на диригентських курсах Придворної капели. Згодом став директором музичних шкіл у [[ТифлісТбілісі]]і на Кавказі (1901 — 1903 рр.) та в [[Ніцца|Ніцці]] (Франція, 1903 — 1906 рр.). У 1914 році його запросили викладати композицію і теорію музики до Санкт-Петербурзької консерваторії (працював до 1923 р.). Серед його учнів – видатний композитор ХХ століття Ігор Стравінський.
 
Після короткого перебування у Харкові з 1924 року деякий час працював професором музичного відділу [[Український високий педагогічний інститут|Українського Вищого Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова у Празі]] . З того часу походить його «Практичний курс науки гармонії у двох частинах з задачником» (Прага, 1925 р.). Серед його учнів були [[Зиновій Лисько|3. Лисько]], [[Микола Колесса|М. Колесса]] та інші. Крім педагогічної праці, Якименко виступав як піаніст-концертант і диригент хору. З 1928 р. жив у Франції (Ніцца, Париж), де й помер. Похований в Парижі на цвинтарі Батіньйоль [[cimetière des Batignolles]] (29e division)