Аарон: відмінності між версіями

Аарон входить в визначне положення, коли на горі [[Синай]] він, старійшини і представники його племені наблизилися ближче до гори ніж людям взагалі було дозволено підходити, щоб побачити виявлену славу Божу ({{Біблія|2 М.|24:1,9,10}}). Декілька днів згодом, коли Мойсей відвідував його служителя Єгошую ([[Ісус Навін]]) і вийшов на гору СінайСинай для отримання від Бога закону, Аарон навчався деякого лідерства над народом у час його відсутності. Зневірившися побачити знову свого брата, що зник в тайні стосунків з невидимим Богом, вони звернулися до Аарона щоб виготовити їм осяжних богів, і вивести їх назад до Єгипту (Вихід 32). Аарон ніколи не виявляв такий міцний, героїчний характер, який мав його брат; і тут на СінаїСинаї він показав свою найслабкішу природу, поступився вимогам людей і дозволив їм виготовлення золотого тельця. Аарон наказав принести золоті сережки від жінок та дітей і, коли вони були принесені, вилив з них золотого тільця, вірогідно, по образу єгипетського ідола [[Апіс]]а. Задоволений народ вигукував: «ось бог твій, Ізраїль, котрий вивів тебе з землі Єгипетської» (Вих. 32:4). Побачивши це, Аарон поставив жертовник і виголосив, кажучи: «завтра свято Господу». На другий день народ приніс перед ним цілопалення («всесожжения») і став їсти та пити, а пізніше гуляти ({{Біблія|2 М.|32:1-6}}). Проте видно, що Аарон зробив це неохоче, що видно від його готовності помститися за зраду взятися за зброю і кинутись на ідолопоклонників за закликом Мойсея ({{Біблія|2 М.|32:26-28}}). За прояв слабкості Аарон отримав справедливий укір від Мойсея, але так як ця малодушність скоро було загладжена каяттям, то і після цього Аарон не втратив Божого благовоління.

Після відходу Ізраїля від СінаяСиная, Аарон приєднався до його сестри Міріам в протесті проти влади Мойсея ({{Біблія|4 М.|12:1}}), котрий, як вони твердили, був самовпевнений. Також Аарон оскаржував у Мойсея право пророкувати, вказуючи на шлюб Мойсея з ефіопкою. За цей бунт Міріам була уражена семиденною проказою, але одужала знову, коли за благанням Аарона, Мойсей заступився за неї перед Богом . Священна служба Аарона вимагаюча фізичну, моральну і обрядову чистоту точного порядку, здається зробила його неуразливим цією формою покарання. Аарон же, по сповіді свого гріха перед Богом, був прощений. Дещо пізніше ({{Біблія|4 М.|16:1}}) він особисто, разом з Мойсеєм, який нерідко піддавався закидам і образам зі сторони євреїв, що легко могли обуритись на нього, став об'єктом повстання його власного племені, що оскаржували у нього право священства. Повстання піднялось під керівництвом [[Левіти|левіта]] Корея, Дафана, Авірона і Авнана з 250 найвидатніших ізраїльтян з інших колін. «Годі вам! Уся громада, всі — святі, і Господь серед них. Чого ж ви пнетесь високо над Господньою громадою?» ({{Біблія|4 М.|16:3}}) — говорили вони Мойсею і Аарону. Результатом обурення стало те, що заколотники були поглинені землею, а їх 250 спільників були спалені небесним вогнем. Але грізне покарання не дало уроку незадоволеним. На другий день народ знову проявив невдоволення до Мойсея і Аарона ({{Біблія|4 М.|16:41}}): «ви умертвили народ Господній» — скаржився народ, і тоді вийшов гнів від Бога і почалась смерть серед народу: загинуло 14700 чоловік. Це повстання було підкорено і повноваження Мойсея і Аарона, підтвердилися через чудотворне скиненням бунтівників. Оскільки їх знищувала чума, Аарон, за Мойсеєвим наказом, взяв кадильницю, поклав у неї куріння та вогню з жертовника і кинувся посеред живих і мертвих людей з освітленим кадилом, і винищення було зупинене ({{Біблія|4 М.|16:42-49}}). Всевишня воля у вибранні Аарона і його сімейства на священство була потім повністю підтвержена через чудодійне розбрунькування його [[жезл]]а. Перед цим Мойсей взяв від усіх 12 колін і положив на ніч в Скинію 12 жезлів з надписом на кожному імені родоначальника коліна; зранку жезл коліна Левіїного, з іменем Аарона, розквів, пустив бруньки, дав квітку і приніс мигдалі ({{Біблія|4 М.|17:8}}). Цей розквітлий жезл зберігався довгий час при [[Ковчег Заповіту|Ковчезі Заповіту]], як явний доказ того, що священство навіки затверджено Богом за Аароном і його синами.

Через нетерпіння або невіру<ref name="z"/>, виявлену Богом в пустелі СінСин, з Мойсея та Аарона в [[Меріва|Меріві]] (Числа 20:12) двом братам був заборонений вхід до землі [[Ханаан]] ({{Біблія|4 М.|20:12}}); і невдовзі після того, як останній табір в [[Кадеш]]і був покинутий, оскільки люди відправилися у путь у напрямку на схід до рівнин [[Моав]]у, Аарон помер на горі [[Хор (гора)|Хор]]. У трьох уривках записана ця подія: