Черняхів (селище): відмінності між версіями

 

 

 

Так 26 вересня [[1584]] року князь [[Корецький]] — воєводич Волинський із загоном своїх слуг, бояр, татар і своїми підданими до тисячі чоловік оточив Черняхів, спалив млин з хлібом, захопив багато худоби, коней. Але Черняхівську фортецю взяти не зміг і пішов геть.(Джерело?)

У громадсько-політичному житті в 20-30 роках XVII ст. Черняхів став центром поширення вчення [[італійці|італійського]] гуманіста і реформаційного діяча [[Фауст Соцін|Фауста Соціна]] ({{lang-it|Fausto Paolo Sozzini}}, {{lang-la|Faustus Socinus}}). [[Социніани|Соцініани]] враховували посилення релігійного гніту, проповідували тимчасове примирення з феодальною державою, хоч і не відмовлялися від принципового засудження майнової нерівності. [[Социніани|Соцініани]] з раціоналістичних позицій критикували церковні догми (особливо [[догмат]] християнства: [[Трійця|троїстість Бога]] — [[Бог-Отець|Бога батька]], [[Ісус Христос|Бога сина]], [[Святий Дух|Бога Духа святого]]), виступили за [[Свобода совісті|свободу совісті]], як умову морального удосконалення людини. Найвпливовішими діячами [[Социніанство|соцініанського руху]] були представники роду [[Немиричі]]в. В [[1593]]–[[1612]] р. в Черняхові існувала протестантська школа аріан, яка була створена за згодою і при підтримці феодала [[Немиричі|С.Немирича]]. Вона давала відповідну освіту всім, хто її відвідував. Напевне тут початкову освіту здобули і діти [[Немиричі|С.Немирича]].

 

В XVI ст. в Черняхові з [[болотна руда|болотної руди]] виплавляли залізо. Досі між Черняховом і [[Стирти|Стиртами]] видніються глибокі урвища, що носять назву «Рудокопи». Це місця, де копалась руда, яку возили в район сучасного [http://www.ruden.com.ua ТОВ «Нива-Експо»], а там виплавляли залізо.

 

В [[1910]] році в містечку вже проживало 4422 чол. Селянських господарств було 444, міщанських — 336. Працювало два млини з газогенераторними [[двигун]]ами, цегельня, суконна фабрика, п'ять дрібних чинбарень, пивзавод, дві круподерні, три олійні, чотири лісосклади, десять кузень, що виготовляли вози, плуги та інший реманент, 45 крамниць. Діяла лікарня на 45 ліжок, яку очолював лікар [http://rda_chernyahiv.zt.ukrtel.net/enterprises_tmo_vereshchaka.htm Верещак Мирон Харлампійович]. Працювали двокласне земське училище з [[1889]] року, де 6 вчителів вчило 154 учні та Черняхівська національна німецька школа з [[1882]] року, де один вчитель навчав 78 учнів.

 

Під час [[Революція 1905—1907|революції]] [[1905]]–[[1907]] років ремісники Черняхова, протестуючи проти хазяїв, розпочали з ними боротьбу. Страйкарів очолив І. М. Кесельман, вони виграли 12-годинний робочий день проти 16-17 годинного.

 

Після окупації більшовиками більшої частини УНР, в лютому [[1918]] року містечко звільнив Запорізький корпус армії УНР разом з союзними німецькими військами.

 

 

З [[1923]] року смт Черняхів стало районним центром, на той час в ньому нараховувалось 885 дворів, де проживало 5523 жителі. Він з самого початку був містечком, в якому проживали українці, поляки, євреї та ін. В містечку працювала семирічна школа, в якій навчалося 200 учнів. В шкільній бібліотеці було зібрано 600 підручників, 232 книги художньої літератури. Почав діяти дитячий садочок, райсільбуд.

В [[1925]] році в Черняхові почала працювати електростанція. В [[1929]] році тут було організовано три колгоспи. В [[1931]] році була створена черняхівська МТС, першим директором якої був призначений Каллер К. І. — колишній директор ксаверівської комуни. При МТС в [[1935]] році відкрилась професійно-технічна школа, яка готувала механізаторські кадри.

 

 

 

В [[1938]] році в Черняхові було побудовано кінотеатр на 360 місць і будинок культури на 500 місць. В передвоєнні роки в райцентрі вже були побудовані потужний державний млин, сирзавод, харчовий і промисловий комбінати, обозний і цегельний заводи, районна лікарня на 100 ліжок, санепідемстанція.

* Нусінов Ісаак (Іцхак) Маркович ([[1889]]–[[1950]]) — радянський [[літературний критик]], [[лінгвіст]], [[літературознавець]], професор.

* [[Генріх Немирич]] ([[XVIII ст.]]-†[[1805]]) — український [[магнат]] з роду [[Немиричі]]в.

 

 

== Примітки ==