Сапожников Ігор Вікторович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
оформлення, правопис, вікіфікація
Рядок 14:
| Alma Mater = [[Одеський університет]]
| відомий через =
| звання =
| ступінь = [[доктор iсторичнихісторичних наук]]
| учні =
| нагороди = Почесний громадянин Овідіополя (2015  р.).
| примітки =
}}
'''Сапожников Ігор Вікторович''' ({{ДН|21|7|1954}}) — [[доктор історичних наук]] (кандидатську роботу захистив у 1987 р.), [[старший науковий співробітник]] за спеціальністю [[археологія]] (2001 р.), провідний науковий співробітник відділу Північно-Західного Причорномор'я [[Інститут археології НАН України|Інституту археології Національної академії наук України]] ([[Одеса]], з 2006 р.). Член Міжнародного мамонтового комітету ([[Санкт-Петербург]]) та член-представник від України у комісії «Верхній палеоліт» Міжнародної спілки до- і протоісториків ([[UISPP]], [[Лондон]]), член Національної спілки журналистовжурналістів України (2012  р.), Почесний громадянин Овідіополя (2015  р.).
 
== Життєпис ==
 
Народився [[21 липня]] [[1954]] р. у м. [[Кронштадт]] Ленінградської області Російської федерації.
 
Закінчив історичний факультет [[Одеський університет|Одеського державного університету]] ім. І. І.  Мечникова ([[1977]] р.; кафедра археології, давньої історії та середніх віків; завідуючий проф. [[:ru:Карышковский,_Пётр_Осипович|П.О. Каришковський]]).
 
Закінчив позаочну аспірантуру Ленінградського відділення Інституту археології АН [[СРСР]] під керівництвом провідного фахівця з первісної історії, проф. [[:ru:Борисковский,_Павел_Иосифович|П.О. Борисковського]] ([[1987]] р.).
 
Трудову діяльність розпочав робочим [[Іллічівський морський торговельний порт|Іллічівського морського торговельного порту]] ([[1970]] р.), пізніше працював учителем історії та суспільствознавста СШ № 1 м. [[Чорноморськ]]а, служив у Радянській армії (Запорозький топо-геодезичний загін у [[1977]]–[[1979|1979  рр.]]), був лаборантом новобудовних експедицій Одеського археологічного товариства, Інституту археології [[УРСР]] та Молдавської АН ([[1979]]–[[1981]]), а також науковим співробітником Іллічівського музею художнього фарфору ([[1982]]–[[1983]] рр.).
 
З [[1983]] працює у відділі Північно-Західного [[Причорномор'я]] [[Інститут археології НАН України|Інституту археології НАНУ]]. У [[1999]]–[[2002]] роках за сумісництвом виконував обов'язки доцента Іллічівського навчально-наукового центру [[Одеський університет|Одеського університету]] ім. І. І. Мечникова, де читав лекції з історії України, економічної історії, релігіїзнавста тощо, а також розробив авторську програму курсу «Історії України» ([[1999]] р.).
 
== Науковий доробок ==
Автор понад 250 наукових праць, з яких 30 монографій та розділів у колективних монографіях, а також близько 250 науково-популярних статей та брошур. Був відповідальним та науковим редактором цілої низки опублікованих книг, збірок статей і матеріалів та колективних монографій, а також є членом науково-методічноїметодичної Ради [[Одеського державного обласного архіву]].
 
Автор понад 250 наукових праць, з яких 30 монографій та розділів у колективних монографіях, а також близько 250 науково-популярних статей та брошур. Був відповідальним та науковим редактором цілої низки опублікованих книг, збірок статей і матеріалів та колективних монографій, а також є членом науково-методічної Ради [[Одеського державного обласного архіву]].
 
Основні наукові інтереси пов'язані з археологією, в першу чергу з дослідженнями пізнього [[палеоліт]]у, [[мезоліт]]у та [[неоліт]]у степів [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] та [[Кримський півострів|Криму]]. З [[1968]] року відкрив близько 70 нових пам'яток цих часів. Провів розкопки стоянок Чобручі ([[1979]] р.) та Велика Акаржа ([[1988]]-1993 рр.), дослідив стоянки Зелений Хутір І та ІІ, Кам'янка, [[Роксолани (село)|Роксолани]], Карпово, поселення Майнову Балку та ін., брав участь у розкопках стоянок Івашків VI, Анетівка ІІ, Міра, Заскельна VI та ІХ, Мирне, Добрянка, Плютовище, поселення Усатовє, городищ Картал, Ніконій, Алтин-депе та ін. У січні [[2006]] р. захистив докторську дисертацію «Пізній палеоліт степів південного заходу України». З окремих напрямків надає перевагу хронології пам'яток, палеоекології, палеоекономиці, культурно-історичній періодизації. Брав участь у низці міжнародних проектів та програм, зокрема, з хронології пам'яток Півдня України (ІА НАНУ та університет Сорбона-2), а також кам'яної сировинної бази (ЕКОНЕТ, [[2005]]–[[2006]]). Був учасником понад 50 наукових конференцій, симпозиумів та конгресів різного рівня у різних країнах.
Рядок 44 ⟶ 42:
У [[2006]]–[[2007]] роках керував роботами Ізмаїльської новобудовної експедиції [[ІА НАНУ]], в ході яких були поновлені систематичні розкопки на території [[Ізмаїльської фортеці]]. Так, біля мечеті пророка Муххамеда були знайдені рештки мінарету та християнських перебудов. Крім того, ним вперше були проведені розкопки поселення [[XVII]]–[[XVIII]] століть Гирібурзина в селі Роксолани на [[Дністровський лиман|Дністровському лимані]], на якому були виявлені рештки напівземлянки [[Чорноморське козацьке військо|чорноморських козаків]].
 
У 2013  р. Нижньодністровська експедиція ІА НАНУ під його керівництвом провела розкопки земляної фортеці Нового часу - — Аджидер-Овідіополь на лівому березі Дністровського лиману.
 
== Історія українського козацтва ==
У [[1994]]–[[1999]] роках провів дослідження козацьких кам'яних хрестів на території Одеської області. Протягом останніх 10 років здосліджуєдосліджує також історію українського козацтва на теренах Північно-Західного Причорномор'я та Нижнього Дунаю. Результати цих робот опубліковані у 8 книгах, найвідомішою з яких є «Запорізькі та чорноморські козаки в [[Коцюбіїв|Хаджибеї]] та Одесі» ([[1998]] р., свівавторспівавтор [[Сапожникова Галина Василівна|Г. В. Сапожникова]]). Інша з них — колективна монографія «Хаджибей-Одеса та українське козацтво» отримала у [[1999]] році перший приз за непересчічненепересічне суспільне значення на [[Форум видавців у Львові|Львівському форумі книговидавців]].
 
У [[1994]]–[[1999]] роках провів дослідження козацьких кам'яних хрестів на території Одеської області. Протягом останніх 10 років здосліджує також історію українського козацтва на теренах Північно-Західного Причорномор'я та Нижнього Дунаю. Результати цих робот опубліковані у 8 книгах, найвідомішою з яких є «Запорізькі та чорноморські козаки в [[Коцюбіїв|Хаджибеї]] та Одесі» ([[1998]] р., свівавтор [[Сапожникова Галина Василівна|Г. В. Сапожникова]]). Інша з них — колективна монографія «Хаджибей-Одеса та українське козацтво» отримала у [[1999]] році перший приз за непересчічне суспільне значення на [[Форум видавців у Львові|Львівському форумі книговидавців]].
 
== Історико-краєзнавчі дослідження ==
 
Особлива сторінка наукової творчості І. В. Сапожникова — історико-краєзнавчі дослідження. Йому належать книги з історії селища Олександрівка-Арнаутівка під Одесою ([[1999]] р., співавтор Л. Г. Білоусова), міста Чорноморська ([[2003]] р., співавтор Т. С. Приходченко), наукове редагування та авторство п'яти розділів колективної монографії «Край [[Публій Овідій Назон|Овідія]]: археологія та історія Овідіопольського району» ([[2005]] р.), а також монографія «Минувшина багряних степів: нариси з історії [[Овідіопольський район|Овідіопольського району]]» ([[2007]] р., співавтор С. С. Аргатюк) та ін.
 
== Етнографія ==
 
Ще одним науковим напрямком є етнографія. Так І. В. Сапожников у [[1997]] році керував роботами загону експедиції «Часи козацькі», яка, крім матеріалів з історичної географії, зібрала низку етнографічних даних в українських селах румунської частини дельти Дунаю. Підсумки цих робіт відображені у двох брошурах.
 
== [[Історіографія]] ==
Кілька праць вченого присвячені історії картографування території [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]], а також видатним науковцям — [[Ш.Пейсонелю]], [[Лафітту-Клаве]], [[А.П.Чіркову]], [[П.П.Єфименку]], [[Ф.К. Вовку]], [[В.І.Красковському]], [[П.Й.Борисковському]], [[М.Я.Рудинському]], [[Г.Ф.Коробковій]], [[О.О.Рябініну-Скляревському|В. М.  Масону, О. О. Рябініну-Скляревському]], Ф. Є. та [[В.Ф. Петруням]] та іншим дослідникам археології, історії та географії Північного Причорномор'я.
 
== Праці ==
Кілька праць вченого присвячені історії картографування території [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]], а також видатним науковцям — [[Ш.Пейсонелю]], [[Лафітту-Клаве]], [[А.П.Чіркову]], [[П.П.Єфименку]], [[Ф.К. Вовку]], [[В.І.Красковському]], [[П.Й.Борисковському]], [[М.Я.Рудинському]], [[Г.Ф.Коробковій]], [[О.О.Рябініну-Скляревському|В.М. Масону, О.О.Рябініну-Скляревському]], Ф.Є. та [[В.Ф. Петруням]] та іншим дослідникам археології, історії та географії Північного Причорномор'я.
== Основні монографії ==:
 
== Основні монографії ==
* Палеолит степей Нижнего Приднестровья. — Ч. І: Памятники нижнего и раннего этапа позднего палеолита. — Одесса, 1994.
* Хозяйство и культура населения Южного Побужья в позднем палеолите и мезолите. — Одесса — СПб., 1995. (cоавт. Г. В. Сапожникова (1) и Г. Ф. Коробкова (2)).
* Намогильные памятники населения степей Нижнего Приднестровья (конец XVIII — первая половина XIX вв.). — Одесса, 1997.
* [https://www.academia.edu/13451193/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%A5%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D0%B5_%D0%B8_%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B5._1998 Запорожские и черноморские казаки в Хаджибее и Одессе (1770-1820-е годы). — Одесса, 1998]. — 272. (співавтор [[Сапожникова Галина Василівна|Г. В.  Сапожникова)]].
* Описание Одессы и Северного Причерноморья 1780-х годов. - — Ильичевск: [https://www.academia.edu/17219388/%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%81%D1%8B_%D0%B8_%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8C%D1%8F_1780-%D1%85_Description_of_Odessa_and_the_Northern_Black_Sea_1780_1999 «Элтон-2»–«"Гратек»", 1999.]
* [https://www.academia.edu/16453812/Греки_под_Одессой_Greeks_near_Odessa_._-_1999 Греки под Одессой: Очерки истории поселка Александровка с древнейших времен до начала ХХ века. — Одесса — Ильичевск: Элтон 2 - Гратек, 1999.(соавт. Л. Г. Белоусова (2)).]
* Большая Аккаржа: хозяйство и культура позднего палеолита Степной Украины. — К.: «Шлях», 2003. (сер. «Кам'яна доба України». — Вип. 3).
* Минувшина багряних степів: нариси з історії Овідіопольського району. - — Одеса, 2007. (співавтор С. С. Аргатюк).
* [https://www.academia.edu/13809046/%D0%86%D1%81%D1%82._%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B8_%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%8E._1998 Історична географія та етнографія дельти Дунаю. - — Іллічівськ, 1998]
 
== Посилання ==
* [https://www.academia.edu/14108864/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B1%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8F_1975-2006 Авторская библиография: 1975-20061975—2006]
* [https://independent.academia.edu/ИгорьСапожников Полный список печатных работ И. В.  Сапожникова]
* [http://www.lib.ua-ru.net/disser/ua/code-07.00.04.html Библиотечный каталог украинских диссертаций]
* [https://www.academia.edu/12070063/Аджидер_-_Овидиополь_очерки_по_археологии_и_истории_города_и_крепости_Adzhider_-_Ovidiopol_Essays_on_the_history_of_the_town_and_fortress_2015 Аджидер - — Овидиополь: очерки археологии и истории 2015]
* [https://www.academia.edu/13401655/Іллічівськ_початок_історії._Книга-фотоальбом_Ilichivsk_beginning_of_the_history_in_photos_._2008 Іллічівськ: початок історії. Книга-фотоальбом 2008]
* [https://www.academia.edu/17100209/Намогильні_хрести_запорожців_Grave_crosses_of_the_Zaporizhzhya_Cossacks_1998 Намогильні хрести запорожців 1998]
* [https://www.academia.edu/11749836/Энциклопедия_Овидиополя_Encyclopedic_Dictionary_of_Ovidiopol_2011 Овідіопольський район: енциклопедичний довідник 2011]
* [https://www.academia.edu/13703830/Хаджибей_-_Одеса_та_українське_козацтво_Hadzhibey_-_Odessa_and_Ukrainian_Cossacks_._1999 Хаджибей - — Одеса та українське козацтво 1999]
 
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Україна}}}}
{{DEFAULTSORT:Сапожников Ігор Вікторович}}
[[Категорія:Радянські історики]]
[[Категорія:Радянські археологи]]