Сушіння: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 12:
''Фізико-хімічний зв'язок'' вологи з матеріалом буває адсорбційним (волога утримується на внутрішній поверхні капілярів та пористості продуктів), осмотичним (вода пов'язана з матеріалом за рахунок сил [[осмотичний тиск|осмотичного тиску]]) і структурним (вода утримується всередині клітин рослинного чи тваринного походження).
 
Під ''хімічно зв'язаною вологою'' мають на увазі воду, яка в результаті реакції [[гідратація|гідратації]] увійшла до складу [[гідроокис]]у і з'єднань типу [[кристалогідрати|кристалогідратів]]. Зв'язок порушується в результаті хімічного впливу. З точки зору сили зв'язку з матеріалом ця вода не завжди сильно відрізняється від адсорбованої: такі оксиди як [[Оксид ртуті(II)|HgO]] або [[Оксид срібла(I)|Ag<sub>2</sub>O]] відповідних гідроксидів не утворюють (при взаємодії розчинів солей з [[Луг (хімія)|лугами]] в осад випадають відразу оксиди), [[Гідроксид міді(II)|Cu(OH)<sub>2</sub>]] відщеплює воду перетворюючись на [[Купрум(II) оксид|CuO]] при кип'ятінні розчину з якого осаджений, а такий кристалогідрат як [[Сульфат заліза(II)|FeSO<sub>4</sub>·7H<sub>2</sub>O]] легко вивітрюється (втрачає кристалізаційну воду) на повітрі за звичайних умов.
 
Вологому матеріалу властиві всі форми зв'язку з водою, і дуже складно розмежувати періоди сушіння, що відповідають різним видам зв'язку молекул води з молекулами речовини. Тому експериментальним шляхом будують ізотерми сорбції при постійній температурі. Ізотерми сорбції дозволяють встановити зв'язок між вологістю матеріалу і відносною вологістю повітря, а також визначити рівноважну вологість при сушінні.