Вікіпедія

Ейзенштейн Сергій Михайлович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Посилання: + Вікіцитати
Немає опису редагування
Рядок 6:
| Ім'я при народженні = Сергій Михайлович Ейзенштейн
| Дата народження = 22.1.1898(10)
| Місце народження = [[Рига]], [[Ліфляндська губернія]], [[Російська імперія]], тепер {{LAT}}
| Дата смерті = 11.2.1948
| Місце смерті = [[Москва]], {{USR}}
Рядок 21:
 
== Біографія ==
Народився 10 (22) січня 1898 року в родині [[інженер]]а та [[архітектор]]а, з [[1917]] року [[дійсний статський радник|дійсного статського радника]] Михайла Осиповича Ейзенштейна (1867–19211867—1921) і Юлії Іванівни Ейзенштейн (в дівоцтві Конецька). Ейзенштейн дістав добре виховання, з дитинства вивчав три іноземні мови. У [[1912]] році батьки розлучаються, і хлопчик залишається з батьком. Закінчив Ризьке реальне училище, навчався в Петроградському інституті цивільних інженерів. Навесні [[1918]] року Ейзенштейн вступає добровольцем до [[Червона армія|Червоної армії]].
 
У [[1920]] році Ейзенштейна направляють в Академію Генерального штабу, де він навчається на східному відділенні ([[японська мова]]). Ейзенштейн поступає художником у Перший робочий театр Пролеткульта. У [[1921]]–[[1922]] роках навчався у Державних вищих режисерських майстернях (ГВИРМ) під керівництвом [[Всеволод Мейєрхольд|Всеволода Мейєрхольда]]. Був режисером театру Пролеткульта («Мексиканец», «Слышишь, Москва», «Противогазы», «Мудрец»), викладав різні дисципліни. Ейзенштейн тісно співпрацює з групою [[Володимир Маяковський|Володимира Маяковського]], у його журналі «[[ЛЕФ (журнал)|ЛЕФ]]» в [[1923]] році публікує свій творчий маніфест «Монтаж атракціонів».
Рядок 27:
У [[1924]] році Ейзенштейн знімає повнометражний фільм «Стачка» (Страйк), який здобуває в [[1925]] році на Міжнародній виставці сучасних декоративних і промислових мистецтв у Парижі срібну медаль.
 
Комісія Президії [[ЦВК СРСР]] доручає Ейзенштейну постановку епопеї «1905 рік» про [[Революція 1905—1907|події 1905–19071905—1907 років]]. У зв'язку зі стислими термінами Ейзенштейн скорочує задум до епізоду повстання моряків на [[Броненосець Потьомкін|броненосці «Князь Потьомкін Таврійський»]]. Коли через два десятиліття Ейзенштейн знімав фільм в [[Одеса|Одесі]], він сконцентрував на [[Потьомкінські сходи|Потьомкінських сходах]] те, що відбувалося в різних частинах міста. Хоч картина не зовсім конкретно відібражає дійсні історичні факти Ейзенштейн створив узагальнену картину тупого насильства і безнадійного людського відчаю. Ось як переказував цю сцену письменник літературознавець [[Шкловський Віктор Борисович|Віктор Шкловський]] (переклад з російської): {{цитата|Дитина зовсім маленька, років восьми. Її доля на сходах така: вона з матір'ю вдивлялася в далекий броненосець, і раптом прийшли солдати-карателі, побігли люди, люди почали ховатися за каменями уступів, бігти по сходинках.}}
 
Картину показали [[24 грудня]] [[1925]] року у [[Большой театр|Большому театрі]] на урочистому засіданні на честь 20-річчя революції 1905 року. У [[1952]] році у списку десяти найкращих фільмів усіх часів і народів, складеному 58 кінорежисерами Європи й Америки за пропозицією Бельгійської синематеки «[[Броненосець «Потьомкін» (фільм)|Броненосець „Потьомкін“]]» посів перше місце.
[[Файл:Mikhail-einsenstein-0713-01.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Дитяче фото Сергія Михайловича Ейзенштейна з батьками]]
 
=== За кордоном ===
У [[1929]] році Ейзенштейн відправляється у відрядження за кордон з метою вивчення західного досвіду. Ейзенштейн виступав по [[берлін]]ському радіо, читав лекції в [[Гамбург|Гамбурзі]], [[Берлін]]і, [[Лондон]]і та [[Кембриджський університет|Кембриджському університеті]], [[Антверпен]]і, [[Амстердам]]і, зробив доповідь «Інтелектуальне кіно» в [[Брюссельський університет|Брюссельському університеті]].
 
Рядок 52:
Сергій Ейзенштейн помер від [[інфаркт]]у в ніч з 10 на [[11 лютого]] [[1948]] року, коли він працював над статтею «Кольорове кіно». Передостанній інфаркт стався з ним під час танцю на вечорі з кіноактрисою [[Марецька Віра Петрівна|Вірою Марецькою]].
 
Дружина С. М. Ейзенштейна — [[журналіст]]ка [[Пера Моісеївна Фогельман]] (літературний [[псевдонім]] Пера Аташева, 1900–19651900—1965)
 
== Фільмографія ==
Рядок 92:
* Эйзенштейн С. М. Динамический квадрат: Предложения в пользу новых пропорций экрана, выдвинутые в связи с вопросом о практической реализации «широкого» фильма // Вопросы киноискусства. М.: АН СССР, 1960. Выпуск 4. — 424 с.
* Эйзенштейн \ Eisenstein. Рисунки / Dessins / Drawings. М.: Искусство, 1961. — 226 с.
* Эйзенштейн С. М. Избранные произведения. В 6-и томах. М.: Искусство, 1964–19711964—1971.
* Эйзенштейн С. Немчинов пост [: воспоминания о К.Малевиче] / Публ. И.Вакар // Новые рубежи: Одинцово, Московской обл. 1988. 28 января. № 12-13 (11051-11052)
* Эйзенштейн С. Чет — Нечет / Публ. Н.Клеймана // Восток — Запад. Исследования. Переводы. Публикации. М.: Наука, 1988. Вып.3. С.234—278.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ейзенштейн_Сергій_Михайлович