Валентність: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jarozwj (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 194.50.254.226 (обговорення) до зробленого 95.132.213.183 |
Jarozwj (обговорення | внесок) м copyvio: http://subject.com.ua/chemistry/zno/8.html |
||
Рядок 9:
Розвиток поняття валентності у спробах краще зрозуміти склад і будову речовин привів до його розщеплення на кілька окремих концепцій: іонна валентність, ковалентність, [[ступінь окиснення]], [[координаційне число]]. Те чи інше поняття з цього переліку застосовують залежно від способу взаємодії атомів. Класична теорія валентності стикається зі складнощами вже для [[нітроген]]у: як у катіоні [[амоній|амонію]] NH{{su|p=+|b=4}}, так і в більшості неорганічних оксигеновмісних сполук ковалентність нітрогену становить 4 (і принципово не може сягнути 5), тоді як класичне визначення його валентності в оксиді N<sub>2</sub>O<sub>5</sub> чи відповідній йому [[нітратна кислота|нітратній кислоті]] дає 5.
== Валентність хімічних елементів ==
Деяким [[хімічний елемент|хімічним елементам]] притаманна стала валентність, а деяким — змінна. Наприклад, [[Гідроген]], [[Натрій]] і [[Калій]] у своїх сполуках бувають тільки одновалентні, [[Кальцій]], [[Барій]], [[Магній]], [[Цинк]] і [[Оксиген]] — тільки двовалентні, а [[Бор]] і [[Алюміній]] — тільки тривалентні. Більшість хімічних елементів мають змінну валентність. Так, [[Купрум]] може бути одновалентним (CuCl) і двовалентним (CuCl<sub>2</sub>), [[Ферум]] — двовалентним (FeCl<sub>2</sub>) і тривалентним ([[Хлорид заліза(ІІІ)|FeCl<sub>3</sub>]]), [[Карбон]] — двовалентним ([[Монооксид вуглецю|CO]]) і чотиривалентним ([[Діоксид вуглецю|CO<sub>2</sub>]]), [[Сульфур]] — чотиривалентним ([[Діоксид сірки|SO<sub>2</sub>]]) та шестивалентним ([[Триоксид сірки|SO<sub>3</sub>]]) тощо.
|