Велетень: відмінності між версіями

'''Велетень''', '''Велет''' &mdashnbsp;— дуже високі великі люди. Вірування в колишнє існування велетнів таке поширене, шо його можна назвати загальнолюдським. Оповідання про них походять із ідеї виродження, що його ніби зазнав людський рід, який визначався, мовляв, колись незрівняно більшою силою і більшим зростом:

"Колись були такі великі люди,  — оповідали Ст. Руданському на східньому [[Поділля|Поділлі]],  — що по лісі ходили, як по траві. А то вже, як наші поставали, один велетень надибав нашого плугатаря з волами, з плугом і погоничем, забрав усіх на долоню та й приносить до свого тата: "«А подивись, каже, тату, які я мишенята надибав"» А тато глянув та й каже: "«Не мишенята, сину, а то такі люди, що після нас будуть..."будуть…» ([[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]], "Історія укр. літ., IV. 457).

На [[гуцул|Гуцульському]] [[Підгір'я|Підгір'ї]] також оповідали: "«Спочатку світу та були такі великі люди, що підпирали головами хмари і переступали гори і долини. Як переступав дуба і коловся в ногу, брав найгрубшого дуба одною рукою, виривав із землі і казав, що "в„в бодяка уколовся"уколовся“. Один другому з руки в руку через [[Дністер]] і [[Дунай]] сокиру подавали..."подавали…» (Етногр. Збір-ник, НТШ, XIII, 4).

Велетні представляються народній уяві чито, як у [[Греція|грецькій]] [[:Категорія:Антична міфологія|мітології]], як [[Титан (міф)|Титани]], давніші божеські істоти, що мусіли поступитися перед молодшими [[Бог|богами]],  — у наших предків такі уявлення спостерігаються в низці так званих старших [[богатир|богатирів]]  — [[Святогор|Святогора]], [[Самсон|Самсона]], [[Коливан|Коливана]], тощо; чито, як у [[Німеччина|германській]] [[:Категорія:Германська міфологія|мітології]], як представники згубних сил природи  — моря, льоду, морозу, вогню; чито, як [[Гіганти|Ґіґанти]], людополібні, але потворні жахливі істоти, шо постають проти богів і від них гинуть. Слід цього останнього уявлення залишився і в нас у легенді про ВЕЛИКДОНІВ (див. [[Баба кам'яна]]). І, нарешті, ближче бїблійної традиції, (І Мойсея. VI, 4) велетні уявляються, як "«[[Адам|Адамові]] Люди"», себто Адамове потомство, шо жило беззаконно і вигинуло в [[потоп|потопі]]: "«Вони насипали вали і могили, та [[Бог]] постановив їх знищити за те, шо жили беззаконно, в вічних усобицях і кровопролитті..."кровопролитті…» (Новосельський. ІТ, ст. 11).

Загибіль велетнів може бути різна, але вона  — конечна. [[Україна|Українські]] [[приповідка|приповідки]] зберегли нам цю віру в неминучу загибіль велетнів: "«Велетневі не довго жити"» (Номис, 5826). Сюди ж відноситься й друга приповідка про велетнів, що збереглася в Літописах: "«Погибоша, аки обри"»,  — себто загинули, як [[обри]], А обри, як доводив [[М. Костомаров]], це власне велетні, хоча в історії це ім'я прикладається до народу [[авари|аварів]] (М.Костомаров "«Сочиненія"», V, 303).

== Джерела ==

"«[[Українська Мала Енциклопедія]]"», проф. [[Євген Онацький]]