== Історичні умови створення Списку дворян Подільської губернії ==
На жаль, ніколи не існувало повного списку дворян [[Російська імперія|Російської імперії]], хоча незадовго до революції і була заснована [[Високий сенат|Департаментом Герольдії]] [[:ru:Правительствующий_сенат|Високого сенату]] так звана [[Всеросійська дворянська родовідна книга]] — для осіб, що вислужили дворянство, але по яких-небудь причинах не зарахованим до дворянства певної губернії. Річ у тому, що на початку ХХ століття дворянські збори отримали право відмовляти в зарахуванні до місцевого [[Дворяни|дворянства]]. Інколи при цьому вони керувалися віросповіданням даних осіб: без ентузіазму розглядалися, наприклад, подібні клопотання осіб [[Юдаїзм|іудейського]] віросповідання. Втім, і православній особі могло бути відмовлено в зарахуванні до дворянства даної губернії. Так, наприклад, [[Московські депутатські збори]] відмовили у зарахуванні до місцевої родовідної книги князям [[Гантімурови|Гантімуровим]]м, затвердженим [[Сенат|Сенатом]]ом в гідності князів тунгуських, оскільки сім'я не мала в губернії нерухомої власності.
Приналежність до дворянства доводилася в губернських дворянських зборах; з 1785 року, тобто з часу видання Імператрицею [[Катерина II|Катериною II]] [[Жалувана грамота дворянству 1785|«Дарованої грамоти дворянству»]], особи, визнані в дворянській гідності за походженням або по особистих заслугах, вносилися до губернської родовідної книги; з губернії справи про дворянство поступали на затвердження в Герольдію Сенату; туди ж з губернських зборів щорік висилалися списки осіб, зарахованих до вже затверджених в дворянстві родам. Походження з дворян певної губернії фіксувалося і в послужних списках чиновників і військових, хоча часто вказувалася не губернія, по якій числився їх рід, а губернія, в якій народилися вони самі.
