Холодок лікарський: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Рядок 19:
}}
 
[[Файл:Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg|link=Лікарська рослина|35px]] '''Холодо́к ліка́рський'''<ref name="Кобів">{{Кобів}}</ref><ref>[http://ekontsh.civicua.org/system.php?page=34&gerbar= [[Довідник назв рослин України]] від [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]], [[Лісівнича академія наук України|Лісівничої академії наук України]], за участю працівників [[Державний природознавчий музей НАН України|Державного природознавчого музею НАН України]] та студентів і викладачів [[Прикарпатський лісогосподарський коледж|Прикарпатського лісогосподарського коледжу]]; розробка веб-ресурсу: [[Третяк Платон Романович]]]</ref>, '''холодо́к звича́йний'''<ref name="Кобів">{{Кобів}}</ref> ({{lang-la|''Asparagus officinalis'' L.}}; {{lang-ru| спаржа лекарственная}})&nbsp;— [[багаторічна рослина]] з родини [[Холодкові|Холодкових]]. Інші назви: холодо́к лі́карський, аспарагус садовий.
 
В [[Україна|Україні]] росте як [[бур'ян]] (гірка і не їстівна; її [[кореневище|кореневища]] й [[Пагін|пагони]] мають [[Діуретики|сечогінні]] властивості і використовуються в медицині) і культивується; в їжу вживають варені молоді пагони культивованої рослини, багаті на [[білки|білкові]] речовини (бл. 2&nbsp;%) [[вітаміни]] (А, В1, В2, С).<br/>
 
== Опис ==
Рядок 35:
 
== Хімічний склад ==
У спаржі лікарській знайдено [[цукор]] (близько 36&nbsp;%), жирну олію (близько 16&nbsp;%), [[білки]], сліди [[Алкалоїди|алкалоїдів]], [[ретинол]], [[тіамін]], [[рибофлавін]], [[Аскорбінова кислота|аскорбінову кислоту]], [[ніацин]], [[мінеральні солі]], а також [[аспаргін]], [[сапоніни]], [[капсантин]], [[фізамін]]. Аспаргін&nbsp;— амід аспаргілової кислоти, який входить до складу тваринних і рослинних [[Білки|білків]]. Бере участь у [[синтез]]і [[Сечовина|сечовини]] й піримідонових основ, переамінуванні [[Амінокислоти|амінокислот]] та знешкодженні [[аміак]]у.<ref name="Товстуха">Товстуха Є.&nbsp;С.&nbsp;Фітотерапія.&nbsp;— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5</ref>
 
== Застосування ==
Молоді пагони ще 4000 років тому у [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]] застосовували у харчуванні як вишукану [[Городина|городину]]. У Стародавніх [[Стародавня Греція|Греції]] та [[Стародавній Рим|Римі]] спаржа також вважалася делікатесним продуктом і лікувальною рослиною. У наш час населення [[Європа|Європи]] залюбки споживає молоді м'ясисті білуваті паростки спаржі, що ранньої весни відходять від кореневищ<ref name="Товстуха"></ref>. Використовують і молоді гілочки рослини для приготування [[Салат (страва)|салатів]], як сечогінний, апетитний і вітамінний засіб, корисний при зниженій секреції [[Шлунок|шлунку]].<br/>
 
Спаржа відома в багатьох різновидах, серед яких основними є біла та зелена спаржа.<ref name="Циганенко"></ref> В [[Їжа|їжу]] використовують молоді пагони стебла рослини. Найкращі сорти спаржі повинні мати товсті, не грубі і не довгі (15-16 см) пагони.<ref name="Циганенко"></ref>
Рядок 44:
Білу спаржу використовують головним чином для приготування з неї страв з різними [[соус]]ами. Велику зелену спаржу готують так само, як і білу, а дрібну застосовують як [[гарнір]].<ref name="Циганенко">Циганенко В. О., Солових З.&nbsp;Х.&nbsp;Страви із фруктів та овочів.&nbsp;— К.: Техніка, 1990.&nbsp;— 224 с. ISBN 5-335-00561-0</ref>
 
У [[народна медицина|народній медицині]] препарати спаржі лікарської застосовують як сечогінний засіб, при [[Серцева недостатність|серцевій недостатності]], хворобах [[Печінка|печінки]], [[нирково-кам'яна хвороба|нирково-кам'яній хворобі]].<br/>
 
Аспаргін, що є основним дійовим чинником спаржі лікарської, знижує [[артеріальний тиск]], активізує сечовиділення, поліпшує функцію печінки, тонізує серцевий м'яз.<br/>
 
Найчастіше вживають настій сухих або свіжих кореневищ.
[[Файл:Asparagus_produce-1.jpg|thumb|Біла і зелена спаржа]]
Беруть одну столову ложку подрібнених кореневищ, заливають 1 склянкою окропу і настоюють у теплому місці (у духовці, на водяній бані) 4 год. Приймають по 1 столовій ложці 5 разів протягом доби.<br/>
 
При запальних процесах у [[Нирки|нирках]] та [[Сечовий міхур|сечовому міхурі]], а також при ниркових та серцевих набряках застосовують кореневище спаржі і молоді верхівки рослин у суміші з [[Верес звичайний|вересом звичайним]], [[Буквиця лікарська|буквицею лікарською]], [[Цмин пісковий|цмином пісковим]], [[Материнка звичайна|материнкою звичайною]], квітками [[глід колючий|глоду колючого]] у співвідношенні 1 : 2 : 1 : 2 : 2 : 3 : 2. Беруть 2 столові ложки суміші, заливають 1 склянкою окропу, настоюють не менше 4 год. Хворі вживають по 1-2 столові ложки 4-5 разів на добу. Екстракт спаржі має значно сильнішу сечогінну дію та знижує [[артеріальний тиск]] на триваліший період, ніж аспаргін. Препарати спаржі, маючи сечогінну дію, не порушують фільтрації сечі в нирках.<ref name="Товстуха"></ref> <br/>
 
У [[китай]]ській медицині плоди спаржі використовують при лікуванні [[Подагра|подагри]], [[ревматизм]]у, [[діабет]]у, [[коклюш]]у, [[імпотенція|імпотенції]]. Збирають цілком достиглі плоди і сушать. Беруть 1 чайну ложку плодів, заливають 1 склянкою окропу і настоюють у духовці 6-8 год. Приймають настій по 1 столовій ложці 3-4 рази на добу за 30 хв до їди.<ref name="Товстуха"></ref>
Рядок 59:
 
=== Природний ареал ===
 
* [[Африка]]
** [[Північна Африка]]: [[Алжир]]; [[Марокко]]; [[Туніс]]
Рядок 77 ⟶ 76:
 
=== Натуралізація ===
 
* [[Австралазія]]
** [[Австралія]]
Рядок 105 ⟶ 103:
* {{ЕУ}}
* Товстуха Є.&nbsp;С.&nbsp;Фітотерапія.&nbsp;— К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
* [http://babushkinsad.kiev.ua/2016/03/09/3510.html Спаржа &nbsp;— цінна лікарська й овочева культура]
 
== Примітки ==