Чумацтво: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
м Дрібна правка. |
||
Рядок 12:
За словником [[Макс Фасмер|Макса Фасмера]], більшість визнаних мовознавців-славістів вважають походження слова ''«чумак»'' із [[Тюркські мови|тюркських мов]], а саме — від [[Турецька мова|турецького]] слова ''čоmаk'' (булава, довга палиця), [[Уйгурська мова|уйгурського]] ''čоmаk'' (сильний, дужий) або турецького ''čumakdar'' (той, що носить булаву). Малоімовірним є походження від тюркського ''čum'' ([[бочка]]). Порівняння із словом ''«чума́»'' лише віддзеркалює «народну етимологію», навіть якщо українські чумаки, що їздили за сіллю, як іноді стверджується, для запобігання [[Чума|чуми]] мазали свою одежу [[Дьоготь|дьогтем]]<ref>[[Макс Фасмер]]: [http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=/usr/local/share/starling/morpho&morpho=1&basename=\usr\local\share\starling\morpho\vasmer\vasmer&first=16701 Етимологічний словник], стор. 836</ref>.
Український дослідник Григорій Халимоненко вважає, що чумак походить від тюркського слова ''çomaq'' „пірнальник: той, що занурюється (у воду)». Це пов'язано з тим, що основний промисел чумаків був видобуток і торгівля сіллю, а цей передбачає процес занурювання. Друга версія походження є від тюркського слова ''тумак'' - особа, в котрої один з батьків турок чи татарин, а
== Історія ==
Цитуючи сайт http://chumactvo.info: „Це були традиційні купецькі форми з давніх часів, форми організації людей, що співдіяли з державою Києва, але були старіші від цеї держави. Це до мандрівних купців і вояків одночасно звертається в 1170 p. Великий Князь київський Мстислав
[[Файл:Полтавський краєзнавчий 14.jpg|rigth|300px|thumb|Воли з возом]]
| |||