Вікіпедія

Лендельська культура: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
395 330 редагувань
м зображенння File:European Late Neolithic.gif замінене на більш якісне File:European-late-neolithic-english.svg
джерела, оформлення
Рядок 1:
[[Файл:European-late-neolithic-english.svg|thumb|500px250px|Мапа неоліту Європи в апогеї Дунайської експансії, близько 3500 р до Р. Х.]]
'''Лендельська культура'''&nbsp;— [[археологічна культура]], є однією з піздньо пізньо-[[Дунайські культури|Дунайськихдунайських культур]] (середина 4&nbsp;— середина 3 тисячоріч до Р.&nbsp;Х.)<ref>{{cite news| url=http://books.google.com/books?id=tzU3RIV2BWIC&pg=PA350 | work=J. P. Mallory, Douglas Q. Adams Taylor & Francis | title=Encyclopedia of Indo-European Culture | page=350 | date=1997}} {{ref-en}}</ref>, що має багато локальних варіантів на території [[Угорщина|Угорщини]], [[Австрія|Австрії]], [[Чехія|Чехії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Польща|Польщі]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Словенія|Словенії]] й [[Україна|України]] [[Неоліт Європи|неоліту Європи]].
 
Названа за поселенням у південно-західній [[Угорщина|Угорщині]].
 
Передувало [[Культура лінійно-стрічкової кераміки|культурі лінійно-стрічкової кераміки]] та [[Культура шнурової кераміки|культурі шнурової кераміки]].
Рядок 8:
Мала зв'язок з [[середньодунайська культура|середньодунайською культурою]] і [[Рессенська культура|Рессенською культурою]], відповідно з півночі і заходу, а також з [[Тиська культура|Тиською культурою]] [[Великий Альфельд|Великого Альфельду]]. Можливо саме тут лендельське населення познайомилося з міддю і мальованою керамікою.
 
Лендель правильніше назвати не не археологічною культурою у вузькому сенсі, а широкою сферою взаємодії або культурним горизонтом. Його [[Пам'ятка архітектури|пам'ятки]] перетинаються з пам'ятками культури Тиса і середньодунайською культурою, найпівнічніші знахідки цієї культури знайдені в Ослонці (''Osłonki''), центральна [[Польща]].
 
ПрактикуєтьсяПрактикували [[рослинництво]] та [[тваринництво]] (головним чином [[велика рогата худоба]], [[Свиня|свині]], і в меншій мірі [[вівчарство]]), хоча [[мисливство]] ще грає велику роль<ref>[http://www.mnsu.edu/emuseum/archaeology/sites/europe/brzesc_kujawski.html Brzesc Kujawski]</ref>.. Поселення складалися з невеликих будинків, а також трапецієподібних [[довгий будинок|довгих домів]]. Ці поселення були як огородженні, так і не огородженні.
 
Рання кераміка несе сліди розпису білою, червоною і жовтими фарбами, тоді як пізня кераміка не розписана<ref>[http://www.answers.com/topic/lengyel-culture-1 Lengyel Culture]</ref>. Кераміка прикрашена розписом або різьбленим орнаментом[[орнамент]]ом; багато [[Зооморфний орнамент|зооморфних]] і [[Антропоморфізм|антропоморфних]] судин і керамічних статуеток.
 
Померлих ховали в могильниках поблизу населених пунктів, в скрученому положенні в гробницях зустрічаються кераміка та крем'яні знаряддя.
Рядок 24:
 
== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* [[Alexander Binsteiner]], ''Die Lagerstätten und der Abbau bayerischer Jurahornsteine sowie deren Distribution im Neolithikum Mittel- und Osteuropas'', Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums Mainz, 52, 2005, 43-155.▼
* {{ЕІУ/6}}
* ''Internationales Symposium über die Lengyel-Kultur 1888–1988.'' Znojmo&nbsp;— Kravsko&nbsp;— Těšetice, 3.&nbsp;— 7. Oktober 1988. [[Masaryk-Universität|Masarykova Univerzita]], Brünn 1994, ISBN 80-210-0961-6.▼
▲* [[Alexander Binsteiner]], ''Die Lagerstätten und der Abbau bayerischer Jurahornsteine sowie deren Distribution im Neolithikum Mittel- und Osteuropas'', Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums Mainz, 52, 2005, 43-155. {{ref-de}}
▲* ''Internationales Symposium über die Lengyel-Kultur 1888–19881888—1988.'' Znojmo&nbsp;— Kravsko&nbsp;— Těšetice, 3.&nbsp;— 7. Oktober 1988. [[Masaryk-Universität|Masarykova Univerzita]], Brünn 1994, ISBN 80-210-0961-6.
* [[Hermann Maurer (Archäologe)|Hermann Maurer]]: ''Archäologische Zeugnisse religiöser Vorstellungen und Praktiken der frühen und mittleren Jungsteinzeit in Niederösterreich.'' In: ''Idole. Kunst und Kult im Waldviertel vor 7000 Jahren.'' Ausstellung der Stadt Horn im Höbarthmuseum, 6. Juni bis 2. November 1998, 28. März bis 2. November 1999. Museumsverein in Horn, Horn 1998, S. 23-138.
* Michael Doneus: ''Die Keramik der mittelneolithischen Kreisgrabenanlage von Kamegg, Niederösterreich. Ein Beitrag zur Chronologie der Stufe MOG I der Lengyelkultur.'' Dissertation. Universität Wien. Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 2001, ISBN 3-7001-3015-5 (''Mitteilungen der Prähistorischen Kommission der Österreichischen Akademie der Wissenschaften'' 46).
* [[Jaroslav Palliardi]]: ''Die neolitischen Ansiedlungen mit bemalter Keramik in Mähren und in Niederösterreich.'' In: ''Mittheilungen der Praehistorischen Commission der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften in Wien.'' 1, 1897, 4, {{ZDB|221456-8}}, S. 237–264237—264.
* Judit Regenye (Hrsg.): ''Sites and stones. Lengyel culture in Western Hungary and beyond. a Review of the current Research.'' Veszprém Megyei Múzeum Igazgotóság, Veszprém 2001, ISBN 963-7208-73-9 (Lengyel'99 und IGCP-442 in Veszprém, 11.&nbsp;— 13. Oktober 1999).
* Hertha Ladenbauer-Orel: ''Die neolithische Frauenstatuette von Lang-Enzersdorf bei Wien.'' In: ''IPEK.'' 19, 1954–19591954—1959, {{ISSN|0075-0468}}, S. 7-15.
* ''Die Ausgrabungen in Lang-Enzersdorf und die Auffindungen des Idols.'' In: ''Rund um den Bisamberg. Ein Heimatbuch.'' 2, 1961, {{ZDB|1256030-3}}, S. 7ff.
* Gregor-Anatol Bockstefl, Franz Mandl: ''Die Venus von Langenzersdorf.'' Begleitschrift zur Ausstellung der Original-Venus im Festsaal der Marktgemeinde Langenzersdorf am 21. September 2008.
Рядок 36 ⟶ 38:
* Franz Karl Schwarzmann (Hrsg.): ''900 Jahre Langenzersdorf&nbsp;— Geschichte und Heimatkunde.'' Mit Beiträgen von Josef Germ und Erich Gusel. 2008, S. 51.
 
{{refend}}
== Посилання ==
{{refbegin|2}}
* ''Цвек О. В.'', [http://www.history.org.ua/?termin=Lendel_k_ra ЛЕНДЕЛЬ, лендельська культура], сайт «[[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України Національної академії наук України]]»
* [http://www.barbaricum.kiev.ua/2011/10/blog-post_8.html Лендельська культура], 2011, сайт "Археологія"
* [http://barbaricum.org/archaeology/cultures/1178420089533837701 Лендельська культура], сайт "Barbaricum"
* [http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/trip-llya/lendelska-kultura-/ Лендельська культура]
* [http://www.aeiou.at/aeiou.encyclop.l/l476666.htm Lengyel-Kultur im Österreich-Lexikon aeiou]
* [http://members.aon.at/lemu/Homepage/Ortskunde.htm Ortskundemuseum Langenzersdorf]
* [http://www.mamuz.at/de/das-museum/schloss-asparn-zaya/schloss-asparn-zaya Museum für Urgeschichte Asparn an der Zaya]
 
{{refend}}
{{Культури}}
 
{{Археологічні культури України}}
{{Археологічні культури Польщі}}
{{ВП-портали|Історія|Україна}}
{{DEFAULTSORT:Лендельська культура}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лендельська_культура