Вікіпедія

Мустьєрська культура: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Ovcharolya (обговорення | внесок)
1 редагування
Додала інформацію про Природні умови,Житла,Знаряддя праці,Територію
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
шаблон, оформлення
Рядок 13:
 
== Варіанти мустьєрської культури ==
 
Варіанти мустьєрської культури не дуже різноманітні і відрізняються частіше не наявністю чи відсутністю яких-небудь характерних типів знарядь, а їх частотним розподілом — в одних варіантах більше скребел, в інших — гостроконечників.
 
Рядок 39 ⟶ 38:
Двобічне Мустьє Полісся, Волині, Прикарпаття, Східного Криму має багато спільного зі знахідками стоянок Німеччини, Польщі, Словаччини. Класичне однобічне та левалуазьке Мустьє Придністров'я, Західного Криму нагадує середній палеоліт Румунії, Хорватії, Греції.
 
Якщо пам'яток ашельської доби в Україні налічується не більш як 30, то стоянок середнього палеоліту значно більше&nbsp;— близько 200. Ці стоянки були залишені неандертальцями мустьєрського часу, що мешкали в Україні 130— 28 тис. років тому, а може й пізніше. Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму: Кіїк-Коба, Вовчий грот, Шайтан-Коба, Чокурча, Старосілля, Ак-Кая, Заскельне, Пролом, Кабазі та ін. Більшість із них мають по кілька шарів, що лишилися від багаторазових відвідувань печер неандертальцями.<ref name=":1">Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л.&nbsp;Л.&nbsp;Залізняк, О.&nbsp;П.&nbsp;Моця, В.&nbsp;М.&nbsp;Зубар та ін.; за ред. Л.&nbsp;Л.&nbsp;Залізняка.&nbsp;— {{К.}}: Либідь, 2005.&nbsp;— 51 с.</ref>
</ref>
 
Крім гірського Криму групи мустьєрських стоянок відомі у Закарпатті (верхні шари Королеве, Рокосове), Подністров'ї (нижні шари Молодове I, V, Кормань IV), на Поділлі (Великий Глибочок, Пронятин), на Житомирщині (Рихта, Житомирська), у Надпоріжжі (Орел), Донбасі (Антонівка 1, 11, Курдюмівка, Званівка, Білокузьминівка). На території Північної України особливу увагу привертає стоянка Рихта на Житомирщині.
Рядок 46 ⟶ 44:
Рихта&nbsp;— стоянка мустьєрської доби на невисокому піщаному пагорбі над однойменною річкою у Житомирському Поліссі. Тут виявлено близько 11 тис. крем'яних виробів, у тому числі багато типових дископодібних нуклеусів, двобічно оброблених гостроконечників, скребел. Ці знахідки мають прямі аналогії з матеріалами мікокського типу з Центральної Європи.<ref name=":1" />
 
Найбільше пам’ятокпам'яток мустьєрської культури знайдено на кавказі. Знайдено майже 200 стоянок : Джуручула, печери Кударс 1 і Цона, Дашджили  &nbsp;Дашсалахви. Також великим осередком мустьєрської культури є середня Азія. Стоянки різняться між собою  набором інвентарю, але всюди присутні різні скребла, скребки, проколки, різці. Також всюди домінує [[Леваллуазька техніка|левалуазька техніка]] та плоскі нуклони. Стоянки мустьєрської культури також відомі і в Молдові у Вихватинцях, на березі середнього дону та середньої волги, в антонівці та приазов'ї, в балках на дніпровських порогах.
 
== Природні умови ==
Рядок 55 ⟶ 53:
Природні умови мустьєрської культури відрізнялися від сучасних в багатьох аспектах. Через значну вологість і загальне похолодання клімату і в північних областях  Європи, Азії та Америки утворилися великі льодові покриви. Велика частина сучасної [[Східноєвропейська рівнина|східно-європейської рівнини]] була покрита льодом. Центром зледеніння була Скандинавія.
 
Клімат відрізнявся великою вологістю, літо було прохолодним, а зима м’якоюм'якою. В перед льодовиковій зоні ландшафт був тундровий та лісотундровий. Значення льодовикових природно-кліматичних умов в антропології дуже велика.
 
В мустьєрський період розвиток  людини досяг рівня, який дозволив  пристосуватися і вистояти в сурових природних умовах.  Нові умови активізували свідому діяльність людини. Так появився одяг, вдосконалилося добування вогню і освоєння жител.
Рядок 68 ⟶ 66:
найменуванням&nbsp;— неандертальці (через знахідку в Неандерталі, Німеччина).
 
Судячи з європейських знахідок, неандерталець був кремезної статури з масивним скелетом і потужною мускулатурою. Ріст у неандертальця був невеликим (155–165155—165 см). Позаяк тулуб неандертальця був відносно коротким, а вигини хребта були виражені слабко, то, цілком можливо, ходив він сутулячись, а бігав злегка пригнувшись до землі. Саме про таку ходу свідчать масивні кістки стопи неандертальца, що були знайдені в печері Киїк-Коба в Криму. Кисті рук неандертальця виявилися лапоподібними. Особливості
черепа неандертальця: низький, похилий, сильно вперед виступають надбрівні дуги. Верхня щелепа сильно випирається вперед, різці великі, лопатоподібні. Виступу підборіддя немає.
 
== Спосіб життя мустьєрців і поступ у виробництві знарядь праці ==
Основою для життя в мустєрців було полювання. Серед тварин, на яких полювала▼
Основою
мустьєрська людина, є мамонт і носоріг. Простежується відома вибірковість або спеціалізація зі способів вполювання певної тварини. Наприклад, в Старосіллі знайдено 98,4&nbsp;% кісток дикого віслюка, а в Заскальній переважають знахідки кісток сайги.▼
▲для життя в мустєрців було полювання. Серед тварин, на яких полювала
▲мустьєрська людина, є мамонт і носоріг. Простежується відома вибірковість або спеціалізація зі способів вполювання певної тварини. Наприклад, в Старосіллі знайдено 98,4% кісток дикого віслюка, а в Заскальній переважають знахідки кісток сайги.
 
Полювання мало колективний характер, вимагало особливих навичок з боку мисливця. Більшість дослідників вважає, що деякі знаряддя (гостроконечники, листоподібні вістря) використовувалися  як наконечники метальних списів. Полювання доповнювалося збиральництвом; про це засвідчують знахідки терткових каменів, що служили для розтирання плодів і коренів їстівних рослин. Значення збиральництва для первісної людини було дуже великим.
Полювання
мало колективний характер, вимагало особливих навичок з боку мисливця. Більшість
дослідників вважає, що деякі знаряддя (гостроконечники, листоподібні вістря) використовувалися  як наконечники метальних списів. Полювання
доповнювалося збиральництвом; про
це засвідчують знахідки терткових каменів, що служили для розтирання плодів і
коренів їстівних рослин. Значення збиральництва для первісної людини було дуже великим.
 
Неандертальці епохи мустьє досягли відносно високої продуктивності, виготовляли більш ніж 60 видів знарядь праці, вели розвинутий мисливський промисел, займалися збиральництвом, жили в постійних поселеннях. Люди мустьєрської доби виготовляли▼
Неандертальці
різноманітні типи наконечників (використовувалися як ножі для різання, кинджали), скребел (для розділення туш, обробки шкур і дерева) тощо. Все це говорить про спеціалізацію знарядь праці в епоху мустьє на відміну від початкових етапів виробництва.▼
▲епохи мустьє досягли відносно високої продуктивності, виготовляли більш ніж 60 видів знарядь праці, вели розвинутий мисливський промисел, займалися
збиральництвом, жили в постійних поселеннях. Люди мустьєрської доби виготовляли
▲різноманітні типи наконечників (використовувалися як ножі для різання, кинджали), скребел (для розділення туш, обробки шкур і дерева) тощо. Все це говорить про
спеціалізацію знарядь праці в епоху мустьє на відміну від початкових етапів виробництва.
 
Таким чином, збільшення різноманітності знарядь праці свідчить про ускладнення технології їх
Рядок 101 ⟶ 90:
В мустьєрських шарах виявлені галочні вироби з односторонньою оббитою формою леза, нуклеуси з безсистемним  заняттям поверхності, левалуазькими гостроконечниками, скребла та зубчасті знаряддя. 
 
Мустьєрський період був значним кроком в розвитку виробничих сил первісного суспільства. Зявляється різний кам’янийкам'яний інвентар. Вдосконалилася техніка розколювання та втринна обробка каменю. Під час мустьєрської культури застосування левалуазької обробки каменю покращилася якість знарядь.
 
== Досягнення мустьєрців ==
Рядок 139 ⟶ 128:
 
== Зв'язок з іншими культурами ==
{{розширити розділ}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== ЛітератураДжерела ==
{{refbegin|2}}
* ''Авдусин Д. А.'' Археология СССР.&nbsp;— М.: Высшая школа, 1977.&nbsp;— 272 с.
* ''Авдусин Д. А.'', Полевая археологияАрхеология СССР.&nbsp;— {{М.}}: Высшая школа, 19801977.&nbsp;— 330272 с. {{ref-ru}}
* ''МартыновАвдусин Д. А. И''., АрхеологияПолевая археология СССР.&nbsp;— 2-е изд.&nbsp;— {{М.: Высшая школа}}, 19821980.&nbsp;— 271330 с. {{ref-ru}}
* ''НайдышМартынов ВА. МИ.'', КонцепцииАрхеология современного естествознания: УчебникСССР.&nbsp;— Изд. 2-е, перераб и допизд.&nbsp;— {{М.}}: Альфа-М;Высшая ИНФРА-Мшкола, 20041982.&nbsp;— 622271 с. {{ref-ru}}
* ''Найдыш В. М.'', Концепции современного естествознания: Учебник.&nbsp;— Изд. 2-е, перераб и доп.&nbsp;— {{М.}}: Альфа-М; ИНФРА-М, 2004.&nbsp;— 622 с. {{ref-ru}}
* ''Мартынов А. И.'', Археология : 38-45 с. {{ref-ru}}
{{Вікіфікувати|дата=Листопад 2012}}
 
{{refend}}
 
{{Археологічні культури України}}
{{Археологічні культури Польщі}}
{{ВП-портали|Історія}}
{{DEFAULTSORT:Мустьєрська культура}}
[[Категорія:Давня кам'яна доба]]
[[Категорія:Археологічні культури Західної Європи]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мустьєрська_культура