К-8 (підводний човен): відмінності між версіями

Човен входив до складу 162-ої бригади підводних човнів 17-ої дивізії підводних човнів Йоканьгської військово-морської бази Червонопрапорного Північного флоту СРСР. Порт приписки  — Грєміха.

== Історія ==

[[9 вересня]] [[1957]] човен був закладений на стапелі цеху суднобудівного заводу №  402  м. [[Сєверодвінськ|Молотовськ]]. [[2 березня]] [[1958]] човен був зарахований до списків кораблів [[Військово-морський флот СРСР|ВМФ]]. Човну присвоєний тактичний номер К-8. [[31 травня]] [[1959]] корабель був спущений на воду. [[31 серпня]] [[1960]] після проведення швартових і ходових випробувань, а також підписання прийомного акту, човен увійшов до складу [[Північний флот (СРСР)|Північного флоту]].

О 18:55 на [[Пульт|пульті управління]] ГЕУ спрацювала сигналізація підвищення [[Гамма-промені|гамма-активності]] за [[парогенератор]]ами (ПГ) і головним [[Теплообмінний апарат|конденсатором]] (ГК). Але вахтовий КГДУ (командир группи дистанційного управління  — [[Оператор (професія)|оператор]], що керує ядерною енергетичною установкою) не вжив жодних заходів, сприйнявши показники сигналізації за хибні. В цей же момент відбувся зрив головного (ГЦНПК) та допоміжного (ВЦНПК) циркуляційних насосів першого контура через нестійкий режим циркуляції, після чого спрацював [[Аварійний захист|аварійний захист (АЗ)]] реактора лівого борту. Споживачі були переключені на живлення від акумуляторної батареї, розпочате введення в дію ГЕУ правого борту, але незабаром був скинутий і АЗ реактора правого борту, оскільки було зірвано циркуляцію ЕПН через відсутність живильної води. Човен сплив у надводне положення, запущений дизель-генератор, ГЕУ обох бортів переведені в режим розхолоджування. ПЧ почав повертатися в базу.

Раптово, о 19:03 в турбінний відсік почалось надходження пари і стравлювання газу з балонів групи високого тиску (ГВД) реактора лівого борта. Тиск в першому контурі впав до нуля. Особовим складом зроблена спроба підживлення першого контура, але це не дало потрібного результату, оскільки, як згодом виявилось, в трубопроводі залишилась заглушка, яку залишили ще за часів монтажу системи. Було прийняте рішення змонтувати позаштатний трубопровід проливання [[Активна зона|активної зони]] через зрізаний трубопровід видалення повітря з привода компенсуючої решітки. Безперервним проливанням вдалося знизити температуру [[Теплоносій|теплоносія]] в активній зоні до 150 °C.

В результаті аварії у трьох членів екіпажу були виявлені видимі ознаки гострої [[Променева хвороба|променевої хвороби]], багато членів екіпажу отримали дози від 1,8 до 2 [[Зіверт]] (180...200180…200 [[бер]]). Причини першої аварії були приховані від [[екіпаж]]ів інших атомних підводних човнів, що призвело до повторення аварії, але з більш тяжкими наслідками, на човні [[К-19]] [[Атомні підводні човни з балістичними ракетами проектів 658, 658М|проекту 658]].

В подальшому, до проведення капітального ремонту, пов'язаного з заміною парогенераторів на заводі «Зірочка» в серпні [[1966]] &nbsp;— липні [[1968]], подібні аварії мали місце ще двічі<ref>http://www.deepstorm.ru/DeepStorm.files/45-92/nts/627a/k8/k8.htm</ref>:

[[Категорія:Підводні човни Холодної війни]]