Вікіпедія

Черняхівська культура: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
шаблон
оформлення
Рядок 11:
[[Болгарія|Болгарії]]. Деякі історики (зокрема, [[Пауль Райнеке]]) пов'язують її із державою [[готи|готів]].
 
Перші старожитності черняхівської культури були відкриті для науки практично одночасно у різних країнах. У 1899 та 1901 рр. у селі [[Ромашки (Рокитнянський район)|Ромашки]], та у 1900 р. у селі [[Черняхів (Кагарлицький район)|Черняхів]] Київської губернії [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|Вікентій Хвойка]] провів розкопки «полів поховань», друге з яких і дало назву типу пам'яток. У 1898–18991898—1899 рр. польський археолог К. Гадачек розкопав поселення [[Неслухів]] у верхів'ях Західного Бугу. Невдовзі, у 1903 р., І. Ковач дослідив могильник Марошсентана (сучасна назва [[Синтана-де-Муреш]]) у Трансільванії.
 
Пам'ятки черняхівської культури — безкурганні могильники (поля поховань) та поселення. Осілі хліборобоскотарські племена черняхівської культури жили у великих неукріплених поселеннях. Поряд з цим відомі черняхівські городища ([[Новий Городок|Городок]], [[Олександрівка (Снігурівський район)|Олександрівка]], [[Башмачка]]).
Рядок 17:
Населення займалося також різними ремеслами, було розвинене бронзоливарство, залізообробка, [[Ювелірна справа|ювелірство]] та [[гончарство]]. Посуд вироблявся переважно на гончарському колі. Була розвинена торгівля з римськими колоніями, звідки імпортувалися амфори, скляні кубки, глиняний посуд; у торговельних операціях вживалися римські монети.
 
Більшість дослідників вважає, що черняхівська культура створена племенами різного етнічного походження ([[даки]], [[сармати]], [[германці]], [[скіфи]], [[анти]] або [[венеди]]), про яких згадують стародавні автори на території поширення цієї культури. Черняхівська культура була знищена найправдоподібніше навалою [[Гуни|гунів]] в кінці [[4 століття|IV  ст.]]
 
Найвідоміші пам'ятки черняхівської культури на території України: Черняхівський та Ромашківський могильники, Жуківецьке і ''Ягнятинське поселення''.
Рядок 58:
 
== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Дяковська культура]]
* [[Київська культура]]
Рядок 69 ⟶ 70:
* [[Археймар]]
 
{{Div col end}}
== Джерела ==
*{{МСІУrefbegin|2}}
* {{МСІУ}}
* {{ЕУ}}
* ''Баран В. Д., Баран Я. В.'', [http://www.dspace.humanities.org.ua/dspace/bitstream/123456789/1789/1/174-182_Баран_В+Баран_Я.pdf Баран В. Д., Баран Я. В. Черняхівська культура] Баран В. Д., Баран Я. В. Історичні витоки українського народу. - Київ, 2005. −208− 208 с.
* ''Магомедов Борис'', [http://www.dspace.humanities.org.ua/dspace/bitstream/123456789/1783/1/109-113_Магомедов_Б.pdf Магомедов Борис. Готи і гепіди в культурах римського часу], Українська наука: минуле, сучасне майбутнє. Археологія Тернопільщини. — Тернопіль, 2003. - С. 155–161155—161.
 
{{refend}}
== Посилання ==
{{refbegin|2}}
* [http://k-ua.net/%d0%ba%d1%83%d0%bb%d1%8c%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0-%d0%b0%d0%bd%d1%82%d1%96%d0%b2-%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%8f%d1%85%d1%96%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d1%8c%d1%82%d1%83%d1%80/ Черняхівська культура]
* [http://litopys.org.ua/segeda/se02.htm Сергій Сегеда. Антропологічні особливості давнього населення території України.  — 'Izbornik.org.ua']
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/poltava/2/8.html В орбіті найдавніших цивілізацій. — 'Who-is-Who.com.ua']
 
{{refend}}
 
{{Археологічні культури України}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Черняхівська_культура