Імперія Малі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Shwagro25 перейменував сторінку з Малі (середньовічна держава) на Імперія Малі поверх перенаправлення
Немає опису редагування
Рядок 57:
{{Політичні структури Сахеля}}
 
'''Імперія Малі́''' (середньовічна держава Малі) — [[феодалізм|ранньофеодальна]] держава, що існувала у [[XIII]] — [[XVII століття]]х у межиріччі верхів'їв річок [[Сенегал (річка)|Сенегалу]] і [[Нігер (річка)|Нігеру]] ([[Західний Судан]]).
 
До першої чверті ХІІІ століття перебувала у [[васал]]ьній залежності від держави [[Гана (Середньовічна)|Гана]]. Період найвищої могутності держави Малі припадає на першу половину [[XIV століття]]. У XVI столітті перебувала в залежності від держави [[Сонгай]]. У середині XVII століття впала під натиском об'єднаних сил [[бамбара]] і [[араби|арабів]] [[Марокко|Марокканського]] [[султан]]ату.
 
У Малі панували феодальні відносини; існувало також [[рабство]]. Малі вела торгівлю з [[Північна Африка|Північною Африкою]] та [[Єгипет|Єгиптом]]. За часів найбільшого розквіту (початок [[XIV століття]]) на території імперії Малі проживало близько 10&nbsp;% всього населення планети<ref>Walker, Sheila S., ''African roots/American cultures: Africa in the creation of the Americas'', Published by Rowman & Littlefield, p. 127. (2001)</ref>.
 
== Історія ==
Рядок 67:
Спочатку Малі була невеликою державою в верхів'ї річки [[Нігер (річка)|Нігер]], яка знаходилась по сусідству з великою державою народу [[Сусу|сусу]]&nbsp;— [[Каніага]]. Саме поразка сусу від царя [[Сундіата Кейта]] в битві при Кірині на початку [[XIII]] поклала початок Імперії Малі. Вважається, що Кейта правив в період з [[1230]] по [[1255]] роки (імперією&nbsp;— з [[1235]]). Одним з найцінніших завоювань цього імператора стали золотоносні райони Бамбука, які стали запорукою швидкого розвитку Малі.
 
Найбільшого розквіту держава досягла з імператора [[Манса Муса|Мансиманси Муси]] ([[1312]]—[[1337]]). Він широко відомий як по народним переказам, так і по історичним джерелам за межами Малі, оскільки справив враження на [[Близький Схід]] і [[Європа|Європу]] здійснюючи [[хадж]] з чисельною [[Свита|свитою]] і даруючи коштовні подарунки всім [[Іслам|мусульманським]] правителям, які зустрічались йому дорогою. Наприкінці [[XIV століття]] Малі починає втрачати свій вплив, що було пов'язано з міжусобними війнами. Від імперії відокремлюється [[Гао]], який стає центром зародження іншої великої держави Західного Судану&nbsp;— [[Сонгай]]. З початку [[XV століття]] Сонгай починати відтісняти Малі, і до середини століття стає головною державою в регіоні. Від колись могутньої імперії Малі залишилась тільки невелика держава, яка займала західну частину [[Внутрішня дельта Нігеру|внутрішньої дельти Нігеру]] і провінції на узбережжі [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]<ref name=Mali>[http://www.geografia.ru/NIGER-2.html Цивилизации долины Нигера: легенды и золото. Часть II&nbsp;— Мали]</ref>.
 
== Географія і економіка ==
 
Головне джерело, з якого ми можемо дізнатися про географію і економіку імперії Малі&nbsp;— записки арабського мандрівника [[Ібн Баттута|Ібн Баттути]], який відвідав Малі в 1352 році, під час правління імператора Сулеймана.
 
Імперія розташовувалась на території сучасних держав Малі, Гвінея, Сенегал, Нігер і Мавританія. Головною транспортною артерією країни була річка Нігер, головні родючі райони якої знаходились у внутрішній дельті Нігеру.
 
Багатство Малі було засноване на торгівлі з країнами Північної Африки по [[транссахарська торгівля|транссахарським караванним шляхам]]. Основні галузі видобування були золото і сіль. Також Малі експортувала слонову кістку, шкури носорогів й інших африканських тварин.
 
Найбільші міста Малі&nbsp;— [[Тімбукту]], [[Гао]], [[Дженне]]. Імператори, керівна верхівка і торговці сповідували [[іслам]], інше населення дотримувалось [[Африканські традиційні релігії|традиційних африканських вірувань]].
 
== Див. також ==
 
* [[Імперія Сонгай]]
* [[Імперія Гана]]
 
== Джерело ==
* {{УРЕ}}
* Куббель Л. Е. «Страна золота». Века, культуры, государства.&nbsp;— 2-е издание, перераб. и доп.&nbsp;— М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1990.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— Серия «По следам исчезнувших культур Востока». {{ref-ru}}
* Линде Г., Бретшнейдер Э. До прихода белого человека: Африка открывает свое прошлое / Пер. с нем. Н.&nbsp;А.&nbsp;Николаева. Под ред. А.&nbsp;Б.&nbsp;Макрушина.&nbsp;— М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1965.&nbsp;— 264 с.&nbsp;— Серия «По следам исчезнувших культур востока». {{ref-ru}}
* Маке Жак. Цивилизации Африки южнее Сахары. История, технические навыки, искусства, общества / Пер. с франц. Г.&nbsp;А.&nbsp;Матвеевой.&nbsp;— М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1974.&nbsp;— 192 с.&nbsp;— Серия «Культура народов Востока. Материалы и исследования». {{ref-ru}}
* Goodwin, A.J.H. (1957), «The Medieval Empire of Ghana», South African Archaeological Bulletin
* Hempstone, Smith (2007). Africa, Angry Young Giant. Whitefish: Kessinger Publishing, LLC
* Ki-Zerbo, Joseph (1978). Histoire de l'Afrique noire: D'hier à demain. Paris: Hatier
 
{{Імперії, імперіалізм і колоніалізм}}