Грабівка (Калуський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 56:
[[File:Грабівка.Могили повстанців УПА.jpg|thumb|left|Могили повстанців УПА на цвинтарі]]
У 1944 році повернувся радянсько-комуністичний режим, поновивши репресивне правління. Йому протистояли загони УПА, які прославили себе в «Чорноліській епопеї». Грабівка стала столицею борців за волю України, за що поплатилася життям своїх найкращих синів, які загинули в нерівних боях з переважними силами гарнізонників і кадрових військ. Могили героїв УПА залишились свідками нескореності нації. В 4 основних некрополях села знаходяться десятки, якщо не сотні партизанських могил, увінчаних березовими хрестами і червоно-чорними прапорами. Страждало і мирне населення, окремої уваги заслуговує інцидент 27 квітня 1944 року, коли відступаючи під тиском вояків УПА «червоні партизани» для прикриття захопили з собою багато випадкових жителів центральної частини села. Відійшовши за церкву до лісу, вони поклали на землю і розстріляли всіх чоловіків, у тому числі двох священиків (загалом 23 особи), жінок відпустили — деякі з них були важко поранені.
8 листопада 1950року після розшукових заходів у Чорному лісі біля с. Грабівка був виявлений бункер, в якому вбито двох охоронців Станіславівського окружного проводу ОУН – «Івана» та «Міська», а також продуктовий бункер-склад і знищено п’ять порожніх бункерів, підготовлених до зими<ref>[http://museum-bandera.if.ua/main.php?m0prm=6&entry=10&showItem=40 Заходи по ліквідації провідника ОУН Карпатського краю – «Єфрема»]</ref>.
7 квітня 1953 року повстанці «Галайда» — Антон Жолобчук та сотенний «Сокіл» — Микола Корж прийняли свій останній бій і загинули по-геройськи у селі Грабівці. Постраждав і 62-річний господар Юрій Рибчинський, який надав повстанцям прихисток<ref>[http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/za-mezheju-povernennja/ За межею повернення]</ref>.
| |||