Відмінності між версіями «Піренейська війна»

(категоризація)
Роки боїв в Іспанії поступово виснажили Наполеона та його [[Велика армія|Велику Армію]]. Хоча французькі війська нерідко перемагали у бою, їхні лінії сполучення були часто перерізані партизанськими загонами, що ускладнювало бойові дії. Хоч французи й розбили іспанську армію та відсунули її до кордонів, вона не була знищена й продовжувала битись. У [[1812]] році, коли Франція серйозно послабшала під час [[Російсько-французька війна 1812|вторгнення Наполеона до Росії]], об'єднані союзні армії під командуванням [[Артур Веллслі|Артура Веллслі]] почали просуватись углиб Іспанії. Звільнивши [[Мадрид]], вони переслідували маршала [[Сульт]]а з його деморалізованою армією під час його відходу через [[Піренеї]] до Франції упродовж зими [[1813]] року.
 
Війна та революція проти окупантів призвела до прийняття [[КонституціяКадісська Іспанії 1812конституція|Конституції Іспанії 1812 року]], яка у подальшому стала наріжним каменем європейського [[лібералізм]]у. Тягар війни знищив соціальну та економічну базу Іспанії й Португалії, відкривши шлях до епохи соціального безладдя, політичної нестабільності й економічного застою. Спустошувальні [[Громадянська війна|громадянські війни]] між ліберальними й [[Абсолютна монархія|абсолютистськими]] [[Фракція (політика)|фракціями]], початок яким поклали загони, що пройшли підготовку на цій війні, тривали в [[Піренейський півострів|Іберії]] аж до [[1850-ті роки|1850-их років]]. Криза, спричинена потрясіннями від вторгнення й революції, сприяла набуттю незалежності більшістю [[Колонії Іспанії|колоній Іспанії в Америці]] та відокремленню [[Бразилія|Бразилії]] від Португалії.
 
== Примітки ==