Відмінності між версіями «Гаошань»

16 байтів додано ,  5 років тому
м
м
Після [[Японсько-цінська війна|японо-китайської війни 1894-1895 років]], за умовами [[Сімоносекський договір|Сімоносекського мирного договору]], Тайвань перейшов під управління японської адміністрації. [[Тайвань під управлінням Японії|Японське панування]] тривало аж до 1945 року. Японці почали вивчення племен аборигенів, яких вони називали «Такасаго» (японське прочитання китайського «гаошань»), були проведені наукові дослідження та класифікації. Іноді японцям доводилося долати шалений опір: для придушення племені тарокко їм довелося застосовувати гази і літаки. Але японці змогли встановити контроль над усім островом.
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] деякі села японці перетворили у військові табори, готуючи місцеве населення до службивоювати в японській армії. З аборигенів були сформовані дві рейдові роти, очоленіпід командуванням японськимияпонських офіцерамиофіцерів, котріякі брали активну участь в [[Війна на Тихому океані|боях на Тихому Океані]], зокрема, у [[Нова Гвінея|Новій Гвінеї]] і [[Філіппіни|Філіппінах]], а також упід рейдічас рейду на американський [[аеродром]] [[Брауен]]. У ході цього рейду загін [[Тейсінтай|смертників]] - тайванців під назвоюнайменуванням «група Каору» повинен був підірвати на аеродромі американські літаки; виконати завдання вдалося лише частково. В цілому, загони «Такасаго» під час боїв відзначилися високими бойовими якостями.
 
=== Влада Гоміньдану ===
Уряд [[гоміньдан|гоміньдану]], влаштувавшись на Тайвані, провівпровела шкільну реформу для китаїзації аборигенів, котріякі були змушеністали вивчати [[путунхуа]] і китайську історію. Культура аборигенів придушувалася або ігнорувалася. Заохочувалися, як і в цинський час, змішані шлюби, іноді китайські солдати купували собі дружин з бідних сімей аборигенів, діти від змішаних шлюбів вважалися китайцями.
 
У школах вивчалививчалася легендулегенда про [[У Фен]]а, котращо демонструваладемонструє переваги китайської цивілізації.
 
Самосвідомість і самоототожнення аборигенів підвищувалисястало зпідніматися розвиткомв міру розвитку демократії, вз сімдесятих і, особливо, у вісімдесятих рокахроків. Наприкінці [[XX століття]] рух аборигенів отримав політичні форми, після чого були прийняті урядові заходи поз ідентифікації аборигенів і збереженню їх культурної спадщини.
 
=== Офіційне визнання племен ===
В [[1996]] році була створена урядова організація «Рада з питань корінного населення». Одним з перших завдань ради було виявлення та реєстрація аборигенськихаборигенних племен. Для офіційного визнання племені було потрібно пройтивиконати певні формальні процедури. Ті племенаПлемена, якіщо пройшли офіційне визнання Ради, отримуютьотримали певні права та пільги, і закріплюютьзакріпили офіційно свою національну ідентичність. До травня 2009 року отримали офіційне визнання отримали 14 племен.
 
Для того,отримання щоб пройти офіційнеофіційного визнання, необхідно, зокрема, щоб у племені були генеалогічні дані, історія, велася регулярна громадська діяльність і підтримувалася власна мова. Так якОскільки за роки колоніального панування рядбагато племен не вели документації, а власні мови забувалися і не підтримувалися, то для багатьох племен отримання офіційного визнання виявляється дуже важким завданням. Проте сучасне підвищення інтересуцікавості до етнографії та розвиток етно-туризму заохочують племена активно шукати свою культурну спадщину і відновлювати традиції.
 
Серед рівнинних аборигенів тільки [[кавалан]] і [[сакізая]] змогли отримати офіційне визнання, інші 12 офіційно визнаних племен - це гірські аборигени.
 
'''Визнані племена''': [[Амі (народ)|амі]], [[атаял]], [[бунун]], [[кавалан]], [[пайвань]], [[пуюма]], [[рукай]], [[сайсіят]], [[ямі (народ)|ямі]], [[тхао]], [[цзоу]], [[труку]], [[сакізая]], [[седік]].
220

редагувань