Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
}}
[[Файл:Будинок Мазепи Спаська вулиця (Київ).JPG|міні|праворуч|280пкс|]]
'''«Буди́нок Мазе́пи» у Ки́єві''' — [[фольклор]]на назва <ref name="a">Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року</ref> пам'ятки цивільної архітектури кінця [[XVII]] — початку [[XVIII століття]] ст. у [[Київ|Києві]]. Розташована на [[Поділ|Подолі]] за адресою [[Спаська вулиця (Київ)|вул. Спаська, 16-Б]]. Є однією з небагатьох пам'яток [[Архітектура|архітектури]], що вціліли у [[Пожежа на ПодоліПодільська 1811пожежа|пожежі Подолу 1811 року]].
 
[[Міські легенди|Міська легенда]] пов'язує будівлю з іменем [[Гетьмани України|козацького гетьмана]] [[Мазепа Іван Степанович|Івана Мазепи]], проте насправді видатний український державний діяч тут ніколи не бував<ref name="a" />.
 
== Історія ==
З кінця [[XVII століття]] ст. будинок та садиба довкола нього належали родині Сичевських — [[Магістрат|магістратському]] [[райці]] Мартину Сичевському та його сину Стефану, який з [[1711]] року був [[священик]]ом розташованої неподалік Спаської церкви. Вважається, що саме він збудував у родовій садибі одноповерховий мурований будинок з глибокими льохами та циліндричними перекриттями<ref name="a" />.
 
Нащадки Сичевського у [[1787]] році продали садибу купцю Козьмі Усовичу за 1400 рублів <ref name="b">[http://www.getman-museum.kiev.ua/0003.html Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років]</ref>. Після смерті Усовича та його дружини садиба була продана за борги, потім ще перепродавалася і врешті, у [[1810]] році, перейшла у власність київського купця Івана Петровича Покровського. Та вже через рік, у [[1811]] році, на [[Поділ|Подолі]] сталася грандіозна [[Подільська пожежа|грандіозна пожежа]], внаслідок якої будинок Покровських втратив дерев'яний [[дах]].
З кінця [[XVII]] ст. будинок та садиба довкола нього належали родині Сичевських — [[Магістрат|магістратському]] [[райці]] Мартину Сичевському та його сину Стефану, який з [[1711]] року був [[священик]]ом розташованої неподалік Спаської церкви. Вважається, що саме він збудував у родовій садибі одноповерховий мурований будинок з глибокими льохами та циліндричними перекриттями<ref name="a" />.
 
Після пожежі відбудовою будинку Покровських керував відомий київський [[архітектор]] [[Меленський Андрій Іванович|Андрій Меленський]], що надав будівлі рисриси [[класицизм]]у: над одноповерховою спорудою було збудовано другий [[Поверх (будівництво)|поверх]], який прикрасили фронтоном з двома [[колона]]ми<ref name="b" />.
Нащадки Сичевського у [[1787]] році продали садибу купцю Козьмі Усовичу за 1400 рублів <ref name="b">[http://www.getman-museum.kiev.ua/0003.html Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років]</ref>. Після смерті Усовича та його дружини садиба була продана за борги, потім ще перепродавалася і врешті, у [[1810]] році, перейшла у власність київського купця Івана Петровича Покровського. Та вже через рік, у [[1811]] році, на [[Поділ|Подолі]] сталася грандіозна [[пожежа]], внаслідок якої будинок Покровських втратив дерев'яний [[дах]].
 
Після1841 року після смерті смерті Івана Петровича Покровського 1841 року ділянку успадкував його син — купець 2-ї гільдії [[Покровський Григорій Іванович|Григорій Іванович Покровський]] (1819–1897), [[київський міський голова]] у 1857–1860 роках.
Після пожежі відбудовою будинку Покровських керував відомий київський [[архітектор]] [[Меленський Андрій|Андрій Меленський]], що надав будівлі рис [[класицизм]]у: над одноповерховою спорудою було збудовано другий [[Поверх (будівництво)|поверх]], який прикрасили фронтоном з двома [[колона]]ми<ref name="b" />.
 
Після смерті смерті Івана Петровича Покровського 1841 року ділянку успадкував його син — купець 2-ї гільдії [[Покровський Григорій Іванович|Григорій Іванович Покровський]] (1819–1897), [[київський міський голова]] у 1857–1860 роках.
 
До 1910 будинком володіла його дружина, яка заповіла садибу своїм онукам Морачевським, які володіли садибою на Спаській до [[Українська революція 1917|революції 1917 року]].
== Сучасність ==
 
Нове життя «будинку Мазепи» почалося на початку [[1990-ті|1990]]]] років. У [[Квітень|квітні]] [[1992]] року з ініціативи громадських організацій [[Київ|Києва]] і представників [[Українська діаспора|української діаспори]] в місті було створено Фонд Івана Мазепи, який зібрав кошти для реставрації будинку з метою подальшого створення в ньому музею<ref name="b" />. А [[11 березня]] [[1993]] року було віддано розпорядження представника Президента України в місті Києві [[Салій Іван Миколайович|Івана Салія]] про створення в «будинку Мазепи» [[Музей гетьманства|Музею гетьманства]]. З того часу ця установа незмінно працює у будівлі на Спаській.
 
У [[2006]]—[[2007]] років містом була проведена реставрація пам'ятки, зокрема було відремонтовано дах будинку, проведено роботи з гідроізоляції [[фундамент]]ів, підвалів, відновлено [[фасад]]и та упорядковано територію музею. До будинку підвели телефонні мережі, відновили теплотрасу, замінили труби водопостачання<ref>[http://tsn.ua/ua/kultura/budinok-mazepi-ne-zakriyetsya.html ТСН: «Будинок Мазепи» не закриється]</ref>.