Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 3 роки тому
нема опису редагування
 
{{НобелівськаПремія}}
'''Ге́нріх Теодо́р Белль''' ({{lang-de|Heinrich Böll}}, *[[21 грудня]] [[1917]], [[Кельн]] — †[[16 липня]] [[1985]], [[Ланґенбройх]]) — німецький письменник.
 
Автор антинацистських та соціально-критичних романів «Де ти був, Адаме?» (1951), «Більярд о пів на десяту» (1959), «Очима клоуна» (1963), «Груповий портрет з дамою» (1971), що вирізняються глибиною психологічного аналізу, гостротою етичної проблематики та гуманізмом. Оповідання, автобіографічна повість «Що станеться з хлопчиком…» (1981), театральні, телевізійні, та радіоп'єси, літературна критика. Нобелівська премія (1972).
== Біографія ==
 
Генріх Теодор Белль, німецький прозаїк і новеліст народився [[21 грудня]] [[1917]] р. в [[Кельн]]і, одному з найбільших міст [[Рейнська долина|Рейнської долини]], у багатодітній родині майстра з виготовлення художніх виробів з дерева Віктора Белля й Марі (Германнс) Белль. Предки Белля по батьковій лінії втекли з [[Англія|Англії]] при Генріхові VIII: як і всі [[католики]], вони піддавалися гонінням з боку [[англіканська церква|англіканської церкви]]. Предки по материній лінії були селянами і пивоварами з Рейнської долини.
 
[[Файл:Bundesarchiv B 145 Bild-F062164-0004, Bonn, Heinrich Böll.jpg|thumb|left|Генріх Белль, 1981]]Він почав писати [[вірш]]і й [[оповідання]] з раннього дитинства, Генріх виявився одним з небагатьох учнів у класі, які не вступили [[Гітлер'югенд]]. Проте через рік після закінчення школи юнак був притягнутий до примусових трудових робіт, а в 1939 р. покликаний на військову службу. Служив Белль [[капрал]]ом на [[Східний фронт, Східна Європа (1939-1945)|Східному]] й [[Західний фронт, Західна Європа (1939-1945)|Західному фронтах]], кілька разів був поранений і зрештою в 1945 р. потрапив у [[полон]] до американців, після чого просидів кілька місяців у таборі для військовополонених на півдні Франції.
 
Після повернення у своє рідне місто, Белль недовгий час навчався в [[Кельнський університет|Кельнському університеті]], потім працював у майстерні батька, потім у міському бюро демографічної статистики й при цьому не переставав писати.
 
[[Нобелівська премія з літератури|Нобелівську премію]] Белль отримав у [[1972]] році «за [[творчість]], у якій сполучається широке охоплення дійсності з високим [[мистецтво]]м створення характерів і яка стала вагомим внеском у відродження [[німецька література|німецької літератури]]».
 
У 1942 році Белль одружився з Анною Марі Чех, яка народила йому двох синів. Разом із дружиною Белль перекладав твори на [[німецька мова|німецьку мову]] таких американських письменників, як [[Маламуд, Бернард|Бернард Маламуд]] і [[Селінджер]].
 
На той час, коли Белль одержав Нобелівську премію, його книги стали широко відомі не тільки в [[Західна Німеччина|Західній]], але й у [[Східна Німеччина|Східній Німеччині]] і навіть у [[Радянський Союз|Радянському Союзі]], де було розпродано кілька мільйонів екземплярів його творів. Разом з тим Белль зіграв помітну роль у діяльності [[ПЕН-клуб|Пен-клубу]], міжнародної письменницької організації, за допомогою якої він надавав підтримку письменникам, що піддавалися утискам у країнах комуністичного режиму. Після того як [[Солженіцин Олександр|Олександр Солженіцин]] в [[1974]]  р. був висланий з Радянського Союзу, він до від'їзду в [[Париж|Парижі]]і жив у Белля.
 
Помер Белль у віці 67 років, перебуваючи під Бонном, у гостях в одного зі своїх синів 16 липня 1985 р.
Ранні оповідання Белля за характером схожі з оповіданнями багатьох німецьких авторів кінця [[1940-ві|1940-х]] років; вони являють собою поверхові, нещадно реалістичні портрети «маленьких людей», що живуть у руїнах розбомблених міст.
 
У 1949 році вийшла у світ й одержала позитивний відгук критики перша повість Белля «Поїзд точно за розкладом». Це історія про молодого солдата, якого чекає повернення на фронт і швидка смерть. «"Поїзд прийшов вчасно  — це перший твір Белля із серії книг, у яких описується безглуздість [[війна|війни]] й труднощі післявоєнних років; так і «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» (1950), «Де ти був, Адаме?»(1951) і «Хліб ранніх років»(1955). Всі ці книги звучать палкими обвинуваченнями жахам і хаосу війни. Авторська манера Белля, що писав просто і ясно, була орієнтована на відродження німецької мови після пихатого стилю нацистського режиму.
 
Відійшовши у своєму першому романі «Більярд о пів на десяту» (нім.«"Billiard um halbzehn»" 1959) від манери «літератури руїн» (Trummer literatur), Белль розповідає про сім'ю відомих кельнських архітекторів. Хоча дія роману обмежена всього одним днем, завдяки ремінісценціям і відступам у романі розповідається про три покоління — панорама роману охоплює період від останніх років правління [[кайзер]]а [[Вільгельм]]а до процвітаючої «нової» Німеччини [[1950-ті|501950-х рр.]] «Більярд о пів на десяту» значно відрізняється від більше ранніх творів Белля — і не тільки масштабом подачі матеріалу, але й формальною ускладненістю. «Ця книга, — писав німецький критик Генрі Плард, — доставляє величезну розраду читачеві, тому що показує цілющість людської любові».
 
У [[1960-ті|601960-тих рр.]] твори Белля стають композиційно ще складнішими. Дія повісті «Очима клоуна» («Ansichten eines Clowns», 1963) відбувається також протягом одного дня; у центрі оповідання перебуває парубок, який говорить по телефону й від імені якого ведеться оповідання; герой воліє грати роль блазня, аби тільки не підкоритися лицемірству післявоєнного суспільства. «Тут ми знову зіштовхуємося з головними темами Белля: нацистське минуле представників нової влади й роль католицької церкви в післявоєнній Німеччині», — писав німецький критик Дітер Геніке.
 
Темою «Самовільної відлучки» («Entfernung von der Truppe», 1964) і «Кінця одного відрядження» («Das Ende einer Dienstfahrt», 1966) також є протидія офіційній владі. Більш об'ємний і набагато більше складний, порівняно з попередніми творами, роман «Груповий портрет з дамою» («Gruppenbild mit Dame», 1971) написаний у формі [[репортаж]]у, що складається з [[інтерв'ю]] й документів про Лені Пфейффер, завдяки чому розкриваються долі ще шістдесяти людей. «Простежуючи протягом півстоліття німецької історії життя Лені Пфейффер, — писав американський критик Ричард Локк, Белль створив роман, що оспівує загальнолюдські цінності».
 
== Твори ==
 
=== Романи ===
 
* Хліб ранніх років (Das Brot der frühen Jahre, 1955)
* Очима клоуна (Ansichten eines Clowns, 1963)
* Втрачена честь Катаріни Блум (Die verlorene Ehre der Katharina Blum,
1974)
* Що станеться із хлопчиком, або Яка-небудь справа по книжковій частині
(Was soll aus dem Jungen bloss werden? oder: Irgend was mit Büchern,
1981)
 
 
== Див. також ==
* [[7873 Белль]] &nbsp;— астероїд, названий на честь письменника<ref>{{DMPN}}</ref>.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Нобелівська премія з літератури}}{{reflist}}
 
== Література ==
* [http://www.ib.hu-berlin.de/~pbruhn/projboll.htm Генрих Белль в Советском Союзе 1952-19791952—1979] Очерк рецепции Белля в СССР и Библиография русских изданий сочинений его и публикаций о нем
 
== Джерела ==
* [http://babylon.mova.info Матеріали сайту Проект «Вавілон». База даних персоналій (Дмитро Кузьменко (програмування, контент))]
* [http://ukrcenter.com/Література/19147/Генріх-Белль Генріх Белль в бібліотеці «Українського Центру»]
{{Нобелівська премія з літератури}}{{reflist}}
 
{{DEFAULTSORT:Белль, Генріх}}
[[Категорія:Німецькі письменники]]
54 813

редагувань