Возницький Борис Григорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м стиль
Рядок 48:
 
== Життєпис ==
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] служив у радянській армії, нагороджений медаллю «За відвагу». Під час німецької окупації був в [[УПА]]. За спогадами самого Возницького, перед приходом "совєтів" вони отримали наказ розійтись по домівках і чекати наказу на збір. Однак одразу після звільненнявходу радянських військ у [[Дубно]] в березні 1944 року був мобілізований і попавпотрапив на фронт. Брав участь в операції "Багратіон" по визволеннювідвоюванню БілорусіїБілорусі, після першого ж бою в їхній роті залишилось декілька чоловік, решта - загинули. Борис Возницький був нагороджений радянською медаллю «За відвагу». Був студентом [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|училища імені Труша]], навчався у [[Петербурзька академія мистецтв|Ленінградській академії мистецтв]] (факультет історії мистецтв).
 
Борис Возницький починав свою діяльність у [[Винники|Винниках]] і був натхненником створення [[Історико-краєзнавчий музей міста Винники|Винниківського історико-краєзнавчого музею]], збирав перші експонати для нього (в 1956 році жив у Винниках).
 
Історико-краєзнавчий музей Винників — другий музей міста. Перший — кімната-музей, яку створив Борис Возницький. Щоб забезпечити сім'ю, працював у трьох школах, вчив дітей малювати, вів краєзнавчий і туристичний гуртки у тодішньому Будинку піонерів. У Винниках створив перший музей, експонати до якого збирав разом з учнями міста. Організовуючи експедиції в ближні села, вони знайшли унікальні речі, яким немає ціни, розкопали в лісі 2 кельтські поселення. Разом робили археологічні пошукові експедиції, зібрали колосальну колекцію. Багато експонатів із тих часів зберігаються в історико-краєзнавчому музеї, деякі — в [[Олеський замок|Олеському замку]]. На жаль, коли Возницький був змушений поїхати у Ленінград на навчання, цей музей перестав існувати.