Вікіпедія

Маща: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікіфікація
стиль
Рядок 53:
 
=== Село в роки другої світової війни ===
Під час війни село знаходилося під окупацією з 5 липня 1941 по 14 січня 1944 рр. За цей час було закатовано 46 чоловік, вивезено в Німеччину 2 людини. З розповідей старожила Жердєвої Параски: „Село, коли проходив фронт, декілька разів переходило з рук в руки. То війська регулярної армії виженуть фашистів, то знову вони захоплять село“. В 1944 році гітлерівці відступали і свою злість зганяли на мирних жителях. Німці спалили майже половину хат, а хутір під назвою „Очекай“ і спалений гітлерівцями, залишив про себе згадку у місцевій назві Молодіжній сучасного села. Вранці 14 січня 1944 р. після 10-ти хвилинної артпідготовки полки дивізії Ф. Ячменєва рушили в наступ. 342-й гвардійський стрілецький полк, заволодівши першою та другою позиціями в обороні противника, на ходу увірвався в с.  Мащу. 11 жителів села полягли на фронтах. Їм встановлено пам'ятник-обеліск. 26 мащанців брали участь у бойових діях, нагороджені орденами і медалями.
11 жителів села полягли на фронтах. Їм встановлено пам'ятник-обеліск. 26 мащанців брали участь у бойових діях, нагороджені орденами і медалями.
 
=== Ветерани ІІ Світової війни ===
Рядок 60 ⟶ 59:
[http://kostlibr.at.ua/index/ostapchuk_o_i/0-205 '''Остапчук Опанас Іванович''']
[[Файл:Остапчук.jpg|thumb|міні|ліворуч|200пкс|Остапчук Опанас Іванович]]
[[Файл:Остапчук ювілейна медаль 4.jpg|thumb|міні|праворуч|150пкс|Ювілейна медаль „50 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 г.г.“]][[Файл:Остапчук ювылейна медаль 2.jpg|thumb|міні|праворуч|150пкс|Ювілейна медаль „ Сорок„Сорок лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 г.г.“]][[Файл:Остапчук Ювілейна медаль.jpg|thumb|міні|праворуч|150пкс|Ювілейна медаль „Двадцать лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945г1941—1945 г.г.“]][[Файл:Остапчук ювілейна медаль 1.jpg|thumb|міні|праворуч|150пкс|Ювілейна медаль“медаль Тридцать„Тридцать лет победы в Великой Отечественной Войне 1941—1945г1941—1945 г.г.»“]]
 
Народився 10 травня 1908 року в с.[[Жильжа]] [[Костопільський район|Костопільського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]].
Рядок 66 ⟶ 65:
Пішов на фронт у 1944 році. Служив у 74 стрілецькому полку. В боях за Ригу 2 серпня 1944 року був тяжко поранений. Лікувався в госпіталі в Іркутську. Інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи. Після війни працював в Яновій долині у кар'єрі, а згодом, після вступу в колгосп, працював різноробочим. Пізніше був обраний головою колгоспу, депутатом сільської ради.
 
З 1964 року проживав у с.  Маща. Працював чабаном на хуторі ст. [[Любомирка (Олександрівський район)|Любомирки]].
 
У 1966 році був учасником виставки досягнень народного господарства і нагороджений «Бронзовою„Бронзовою медаллю ВДНГ СРСР»СРСР“. Перед виходом на пенсію працював в конторі колгоспу ім. Кузнецова. Помер 11 травня 2003 року.
[[Файл:Медаль Остапчук.jpg|thumb|міні|ліворуч|150пкс|Медаль «Захиснику„Захиснику Вітчизни»Вітчизни“]]
[[Файл:Остапчук медаль " 50 років визволення України".jpg|thumb|міні|ліворуч|150пкс|Медаль «50„50 років визволення України»України“]]
Нагороджений: Орден: «„[[Орден Вітчизняної війни|Орден Отечественной войны І степени»степени“]]
 
Медаль: «„[[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»|За Победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.»“]]
 
«„[[Медаль Жукова|Жукова]]»“
 
«„[[Медаль «Захиснику Вітчизни»|Захиснику Вітчизни]]»“
 
Ювілейна медаль: «„[[Ювілейна медаль «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»|20 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.]]»“
 
«„[[Ювілейна медаль «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»|20 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.»“ 1941—1945 рр.]]"»;
 
«[[Ювілейна медаль «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»|30 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» 1941—1945 рр."]];
Рядок 110 ⟶ 109:
До війни працював машиністом вузькоколійного паровоза в Берестовецькому кар'єрі. Призваний на мобілізацію 10 лютого 1944 року Тучинським РВК Рівненської області. В містечку Оржеві проходив навчання, після чого був учасником визволення міст Дубровиці та Сарн. Після жорстоких боїв під Сарнами був направлений у Прибалтику. 21 березня 1944 року склав військову присягу при 25-му стрілецькому полку. Воював на 1-му Прибалтійському фронті та на 3-му Білоруському фронтах. З лютого по жовтень 1945року служив кулеметникому у 88 гвардійському стрілецькому полку. Григорію Остаповичу було видано нагрудний знак «Гвардия».
 
Брав участь у визволені міст — [[Варшава]], [[Кенінгсберг]], [[Гамбург]], [[Берлін]]. Григорій Остапович був тричі поранений. День Перемоги зустрів у шпиталі. Демобілізований 5 жовтня 1945 року на основі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1945 року. Після закінчення війни аж до виходу на пенсію проживав в с.  Маща і працював кочегаром у фанерному цеху на Костопільському домобудівному комбінаті.
 
Помер 21 листопада 2001 року.
Рядок 147 ⟶ 146:
 
=== Створення колгоспу. ===
У 1948 році в селі Маща створений колгосп «Перше травня». Через три роки це господарство об'єдналося із сільськогосподарською артіллю «17 вересня»(с. Новий Берестовець) і укрупнене господарство назвали іменем Кірова. Про це довідуємося з рішення райвиконкому від 27 жовтня 1951 року. А 16 лютого 1959 року райвиконком затвердив загальне рішення загальних зборів колгоспників артілі імені Кірова та артілі імені Жданова (село Кам'яна Гора), які вирішили об'єднатися в одне господарство імені Кірова з центром у Мащі. У травні цього ж року до цього колгоспу приєдналась і артіль ім. Ф.Дзержинського с. Глажевої. У 1964 році колгосп одержав назву імені Кузнецова, до якого належали рільничі бригади сіл: Глажева, Новий Берестовець, Кам'яна Гора. В 2004 році колгосп припинив своє існування, майно та землю було розпайовано між членами колгоспу. Після ліквідації колгоспу в с. Маща організований СВК «Дружба».
Після ліквідації колгоспу в с. Маща організований СВК «Дружба».
 
=== Мащанське лісництво ===
Рядок 154 ⟶ 152:
 
== Культура ==
 
=== Бібліотека ===
З 1946 року ув хаті сліпого Степана знаходиласябула хата-читальня. Потім її перенесли у дві кімнати сільського ФАПу. Працювали Німкович Раїса, потім — Генюк Любов до 1975 р. Після реорганізації бібліотечної системи створено публічно-шкільну бібліотеку з книжковим фондом19052фондом 19 052 примірники(фонд збільшився через закриття бібліотек у селах: К. Гора, Новий Берестовець та Глажева). В даний часНині знаходитьсяперебуває у приміщенні сільської ради. Книжковий фонд налічує більше 16 тисяч примірників, користувачів — 504. Бібліотекар Савчук Софія Степанівна працює з 1979 року. Бібліотека — переможець ІІ раунду проекту Програми «[[Бібліоміст]]», має 2 комплекти комп'ютерної техніки, вільний доступ до мережі [[Інтернет]].При бібліотеці функціонує пунк доступу громадян до офіційної інформації (ПДГ), регіональний інформаційний центр. При книгозбірні працює любительський клуб за інтересами «Книга і лялька».
 
=== Школа ===
Старожили розповідають, що початкова школа в селі Маща була відкрита в 1939 році і знаходилася на окраїні села, у старому приміщенні польського лісництва та проіснувала до приходу німецьких військ 1941 року. 10 днів 1941 року школа не працювала через бомбардування і хворобу вчителя Оглинської — першого завідувача школи. Із числа учнів при школі існував гурток взаємодопомоги у кількості 43 чоловік. Стільки ж було і самих учнів у 1941 році. У 1944—1945 роках в школі відновлено навчання. Працювало в ній 2 вчителі. У 1978 році школа стала восьмирічною. Першим директором восьмирічної школи був Слобоженюк Іван Михайлович, а з 1990 року — Степанюк Володимир Борисович. В 1983 році школу було перенесено у новозбудоване двохповерхове приміщення в центрі села. У 1999 році неповну серередню школу реорганізовано у ЗОШ І-ІІІ ст. В даний час у школі навчається 210 учнів, 23 вчителі. В школі створено центр з відродження та популяризації духовної культури «Сонцеграй», в структурі якого функціонують центри: «Ерудити», «Вертоград», «Етнос», «Котигорошко» та «Барви», просвітницьке дитяче товариство, яке було започатковане заступником директора школи з навчально-виховної роботи Галиною Потарейко.
У 1944—1945 роках в школі відновлено навчання. Працювало в ній 2 вчителі. У 1978 році школа стала восьмирічною. Першим директором восьмирічної школи був Слобоженюк Іван Михайлович, а з 1990 року — Степанюк Володимир Борисович. В 1983 році школу було перенесено у новозбудоване двохповерхове приміщення в центрі села. У 1999 році неповну серередню школу реорганізовано у ЗОШ І-ІІІ ст. В даний час у школі навчається 210 учнів, 23 вчителі.
В школі створено центр з відродження та популяризації духовної культури «Сонцеграй», в структурі якого функціонують центри: «Ерудити», «Вертоград», «Етнос», «Котигорошко» та «Барви», просвітницьке дитяче товариство, яке було започатковане заступником директора школи з навчально-виховної роботи Галиною Потарейко.
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Маща