Іллінський скит: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Homora (обговорення | внесок)
стиль, правопис
Рядок 5:
В скиті зберігається [[Тихвінська сльозоточива ікона Божої Матері]].
 
До 1992 року в скиті проживали п'ятеро російських ченців Російської зарубіжної церкви, що належали до братства [[Монастир Пантократор|монастиря Пантократор]], але в травні 1992 року скит відійшов до монастря [[Ватопед]] через те, що його ченці відмовилися поминати в своїх службах константинопольського патріарха, в юрисдикції якого знаходятьсяперебувають Святогірські монастирі, і були вислані з Афона.
 
== Історія ==
 
У XVIII столітті звернено особливу увагу на [[Афон]] як на спокійне місце життя і подвигу. такТак постав український Скит святого пророка Іллі або, так званий, Іллінський козачий чи запорізький.
 
Скит заснований на землях [[Монастир Пантократор|Пантократового монастиря]] ієромонахом [[Паїсій Величковський|Паїсієм Величковським]] (1722—1794), уродженцем [[Полтава|Полтави]]. До Паїсія почали сходитися ченці — українці, греки та молдавани. На Афон стали прибували емігранти, козаки з колишньої армії гетьмана [[Іван Мазепа|Мазепи]], бажаючи в молитві й подвигу дожити свого віку.