Толпиго Кирило Борисович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис, стиль
правопис, стиль
Рядок 2:
 
== Біографія ==
Закінчив фізико-математичний факультет [[Київський університет|Київського університету]] (1939), після чого вступив до [[Аспірантура|аспірантури]] [[Інститут фізики НАН України|Інституту фізики АН УРСР]]. Того ж року призваний в армію рядовим. У березні 1945 р. демобілізувався, поновився в аспірантурі. Захистив у 1949 році кандидатську дисертацію. З 1948 р. по 1959 р. працював старшим науковим співробітником [[Інститут фізики НАН України|Інституту фізики АН УРСР.]] З 1946 р. по 1959 р. викладав також у Київському університеті. З 1960 р. по 1966 р. завідувач кафедри теоретичної фізики фізичного факультету Київського університету, а також старший науковий співробітник у [[Інститут напівпровідників НАН України|Інституті напівпровідників АН УРСР]]. У 1962 р. здобув докторський ступінь без захисту дисертації, за сукупністю праць. Професор сз 1963 р. ЗВід 1966 р. до 1988 р. завідуєзавідував теоретичним відділом [[Донецький фізико-технічний інститут імені О. О. Галкіна|Донецького фізико-технічного інституту]] АН УРСР. З 1988 р. допо 1994 р. - головний науковий співробітник цього інституту. У 1967 р. заснував кафедру теоретичної фізики на фізичному факультеті Донецького університету. Багато років працював професором ціэїцієї кафедри.
 
== Наукова і педагогічна діяльність ==
Автор понад 300 праць з [[теорія твердого тіла|теорії твердого тіла]], зокрема з динамічної теорії коливань [[кристалічна гратка|кристалічних граток,]] теорії зонних і локальних станів [[електрон]]ів у [[кристал]]ах, [[полярон]]ів і [[екситон]]ів, теорії кінетичних явищ у [[напівпровідник]]ах тощо. У першеУперше, в 1950 р., знайшов сумістнісумісні становища фотонів і оптичних фононів у кристалах, які були пізніше іменовані [[Поляритон|поляритонами]].
 
Автор понад 300 праць з [[теорія твердого тіла|теорії твердого тіла]], зокрема з динамічної теорії коливань [[кристалічна гратка|кристалічних граток,]] теорії зонних і локальних станів [[електрон]]ів у [[кристал]]ах, [[полярон]]ів і [[екситон]]ів, теорії кінетичних явищ у [[напівпровідник]]ах тощо. У перше, в 1950 р., знайшов сумістні становища фотонів і оптичних фононів у кристалах, які були пізніше іменовані [[Поляритон|поляритонами]].
 
Під його керівництвом була розвинута теорія коливань [[кристалічна гратка|кристалічних граток]] з урахуванням [[деформація|деформації]] [[йон]]ів, розраховані пружні, теплові, електричні і оптичні властивості кристалів. Для студентів читав ряд спецкурсів з [[теоретична фізика|теоретичної фізики]], вів загальний курс [[термодинаміка|термодинаміки]] і [[статистична фізика|статистичної фізики]].
 
К. Б. Толпиго залишив активно-працюючу школу фізиків-теоретиків. Серед його вчениківучнів 40 кандидатів наук й 12 докторів наук.
 
== Основні праці ==
 
* Термодинамика и статистическая физика. — К., 1966. {{ref-ru}}
 
== Література ==
 
* {{ЕУ}}
* {{УРЕС-1/3}}