Національна бібліотека Португалії: відмінності між версіями

29 лютого 1796 року було видано королівський декрет королеви [[Марія I (королева Португалії)|Марії I]] про заснування «Публічної бібліотеки королівського двору» ({{lang-pt|Real Biblioteca Pública da Corte}}). Бібліотека була розбудована за рахунок фондів «Бібліотеки королівського цензурного столу» ({{lang-pt|Biblioteca da Real Mesa Censória}}), що була заснована 1768 року. Новозаснована бібліотека розташувалася на площі [[Праса-ду-Комерсіу]], а її фонди з дня відкриття були відкриті для загального публічного доступу, не обмежуючись лише колом науковців. Водночас «Королівська бібліотека» ({{lang-pt|Biblioteca Real}}), що мала близько 70 000 томів, далі перебувала на королівському дворі. Лісабонські бібліотеки, як і все місто, зазнали великих втрат внаслідок [[Лісабонський землетрус 1755|катастрофічного землетрусу 1755 року]]. Тікаючи від інвазії Наполеона у 1807 році, королівський двір прихопив з собою на [[Ріо-де-Жанейро]] й королівську бібліотеку, яка згодом стала основою [[Національна бібліотека Бразилії|Національної бібліотеки Бразилії]]. Коли в 1821 році королівський двір повертався до Ліссабону, то взяв з собою лише невелику частку бібліотеки, так звану «бібліотеку Ажуда», що з 1880 року перебуває в [[Палац Ажуда|Палаці Ажуда]] й зараз входить до національної бібліотеки, хоча й залишається самостійною колекцією.

 

 

1956 року внаслідок браку місця для нових надходжень було прийнято рішення про переїзд бібліотеки на кампус [[Лісабонський університет|Лісабонського університету]]. 1958 року за проектом архітектора Порфіріу Пардал Монтейру почалося будівництво нового бібліотечного приміщення. 1969 року відбулося офіційне відкриття нової споруди бібліотеки.