Культура Стародавнього Риму: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 34:
{{Catmore|Християнство}}
 
В міру наростання загальної кризи Римської імперії настає і криза традиційної [[давньоримська релігія|релігії]]. Внаслідок складного синтезу східних релігій і культів, передусім [[юдаїзм]]у, [[платонівська філософія|платонівської]] і [[елліністична філософія|елліністичної філософії]] (зокрема [[стоїцизм]]у) та соціальних [[утопія|утопій]] виникає нова релігія — [[християнство]]. З юдаїзму — [[монотеїзм|монотеїстичної]] [[національна релігія|національної релігії]] єврейського народу — в християнство прийшла та частина [[Біблія|Біблії]], яка називається [[Старий Заповіт|Старим Заповітом]] — збірник давніх священних текстів. Він складався протягом І тисячоліття до н. е. і містить виклад міфологічних систем і сюжетів, історичні перекази, релігійну публіцистику і [[притча|притчі]], філософсько-моралістичні твори і любовну [[лірика|лірику]], зразки релігійної [[містика|містики]].
 
Що становить зміст нової релігії — християнства? Якщо намагатися сказати стисло, то це віра в те, що дві тисячі років тому [[Ісус]] народився від Діви Марії та Святого Духа, був сином божим, проповідував, страждав і помер на [[хрест]]і для прощення людських гріхів. Священою книгою християн стала [[Біблія]], до якої увійшли Старий Заповіт та [[Новий Заповіт]]. Новий Заповіт містить: 4 [[євангеліє]] (в перекладі з грецького «євангеліє» — блага, добра звістка) — [[євангеліє від Матвія|від Матвія]], [[євангеліє від Марка|від Марка]], [[євангеліє від Луки|від Луки]] і [[євангеліє від Івана|від Івана]], в яких описане земне життя Ісуса Христа; [[Діяння святих Апостолів]] (учнів Христа); [[Соборні послання]] святих Апостолів; [[Послання Апостола Павла]] і [[Откровення Івана Богослова]], або [[Апокаліпсис]]. Досвід, втілений і зафіксований у Біблії, збагатив [[народна мудрість|народну мудрість]], вплинув на розвиток [[література|літератури]], [[образотворче мистецтво|образотворчого мистецтва]], [[філософська думка|філософської думки]].
 
Сучасна історична наука виходить з того, що євангельські розповіді про Ісуса мають під собою безперечне історичне підґрунтя. Більшість істориків погоджуються на думці, що Ісус (який народився в 4 р. до н. е.) був реальним подвижником і проповідником, який жив в [[Юдея|Юдеї]] і героїчно прийняв [[мученик|мученицьку]] [[смерть]] за віру й істину. Історичними (тобто такими, що реально існували) особистостями вважається і більшість апостолів — найближчих учнів Христа ([[Петро (апостол)|Петро]], [[Андрій (апостол)|Андрій]], [[Іван (апостол)|Іван]], [[Павло (апостол)|Павло]] і інш.). Наслідуючи приклад свого Вчителя, [[апостол]]и не повинні були володіти [[майно]]м, їм не можна було залишатися на одному місці довше одного-двох днів і брати з собою в дорогу що-небудь, крім [[хліб]]а.
 
Христос проповідував дві «найбільші заповіді в законі», в яких зосереджений весь дух і значення істинної віри. Перша з них: «…возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм…», друга ж: «возлюби ближнього твого як самого себе; на цих двох заповідях затверджується весь закон…» (Євангеліє від Матфея. 22.37; 39-40).
 
Провідна у [[раннє християнство|ранньому християнстві]] ідея рівності людей перед Богом була своєрідною формою протесту завойованих і пригноблених. Нова релігія, яка спочатку поширилася серед нижчих верств суспільства у східних провінціях, зазнавала суворого переслідування. Перші згадки про християн у римських джерелах належать до часу правління імператора [[Нерон]]а (I ст. н. е.), коли їх звинуватили в підпалі Риму і влаштували масову страту. Поступово християнство завойовує все більше прихильників, а верхівка церковнослужителів вступає в союз з владою. Імператор [[Константин I]] на початку [[IV століття]] н. е. визнав християнство рівноправною релігією, а в кінці IV ст. імператор [[Феодосій I]] заборонив всі [[язичництво|язичницькі]] [[обряд]]и, тобто християнство перетворилося на [[державна релігія|державну релігію]].
 
== Система виховання й освіти ==