Краєзнавство в Україні: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 154:
== Український комітет краєзнавства і охорона природи ==
На сторінках часопису «Краєзнавство», що видавався УКК протягом 1927-1930 років, знаходимо природоохоронні публікації як активістів УКК так і членів УКОПП. Наприклад природоохоронними за своїм змістом є статті краєзнавців І.Зайцева<ref>Зайцев І. Дніпробуд і острів Хортиця // Краєзнавство, 1927, №1. с. 18-23</ref> <ref>Зайцев Д. Інструкція для збирання жуків скрипунів // Краєзнавство, 1928, №6-10, с.4-8</ref> <ref>Зайцев Д. Бібліотека краєзнавця-натураліста // Краєзнавство, 1928, №6-10, с.83-88</ref>, С.Тисаревського<ref> Тисаревський С. Вимерлі та виміраючі звірі Лубенщини // Краєзнавство, 1928, №1. - с. 10-13</ref>, Я. Якуші<ref>Якуша Я. Територія Дніпрових порогів // Краєзнавство, 1928, №2-3. - с. 22-45</ref>, С.Постриганя (закликав краєзнавців до масштабного збору гербаріїв і назвав ботаніку «першим завданням краєзнавця»<ref>Постригань С. До вивчення флори України // Краєзнавство, 1927, №2. с. 15-21</ref>) . Саме на сторінках «Краєзнавства» опублікував статтю «Рослинність цілинних степів України» в якій вперше опублікував карту степових заповідників (перша опублікована карта українських заповідників в принципі) – як існуючих так і проектованих<ref>Лавренко Є. Рослинність цілинних степів України // Краєзнавство, 1928, №6-10, с.20-33</ref>.
Також [[Лавренко Євген Михайлович|Є.Лавренко]] спільно з Погребняком опублікували у «Краєзнавстві» єдину на той час статтю про лісові памятки природи. Стаття дає загальні уявлення про те, чому необхідно охороняти ліси, описує 47 найбільш цікавих ділянок лісу, що на думку УКОПП потребують першочергового заповідання та подає їх карту<ref>Лавренко Є., Погребняк П. Лiсовi пам’ятки природи на Українi та їх охорона // К. –1929. – № 3/10. – С. 14.</ref>.
В обох статтях відомості про цілини та цікаві лісові ділянки Є.Лавренко просить читачів часопису надсилати на адресу УКОПП. «''У справі охорони лісів, як і взагалі в справі охорони природи, велика нива роботи для краєзнавців. Головні завдання: вишукування нових лісових памяток природи, вивченян вже відомих иа нових лісових памяток, наглядання за охороною і т.ін. Місцеві краєзнавці, лісоводи, вчителі повинні бути головними застрільщиками в цій справі на місцях''»<ref>Лавренко Є., Погребняк П. Лiсовi пам’ятки природи на Українi та їх охорона // К. –1929. – № 3/10. – С. 30.</ref>.
Також про діяльність [[Український комітет охорони пам'яток природи|УКОПП]] згадував у своїй статті<ref>Фещенко А. Корсунські острови та їхня околиця // Краєзнавство, 1928, №4. - с. 13-19</ref> кореспондент УКОПП, лектор Корсунського педтехнікуму Ондрій Фещенко<ref>Список кореспондентів укркомітета при Укранауці по охороні
Нерідко краєзнавці добивались створення деяких заповідних територій. Так, [[Маріупольський краєзнавчий музей]] добився створення заповідників «Хомутовський степ», «[[Кам'яні Могили|Кам’яні могили]]» та «[[Білосарайська коса]]», [[Полтавський краєзнавчий музей|Полтавський]] – заповідника «[[Парасоцький ліс]]». Заповідники взяті під опіку самими музеями.
Завдяки ініціативі М.Гавриленка і В.Ніколаєва, Полтавський краєзнавчий музей у 1920-х роках став одним з найактивніших суб’єктів практичної природоохоронної роботи. Серед іншого, саме цим музеєм видані три з дев’яти книжок, присвячених охороні природи, що видвались в Україні в період з 1900 по 1930 рік<ref>Василюк О. ВИЗНАЧНІ ВИДАННЯ В ГАЛУЗІ ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ ПОЧАТКУ ХХ ст. (1914–1932 рр.) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень : матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції (24-25 квітня 2015 р., смт Путила) / відп. ред. І. В. Скільський ; М-во екології та природн. ресурсів України, Нац. природн. парк «Черемоський» та ін. – Чернівці : Друк Арт, 2015. – С.368-375</ref>.
| |||