Вікіпедія

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 42:
}}
 
'''«Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник»'''&nbsp;— музейний комплекс, що діє на території [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]].<ref>[http://kplavra.kiev.ua/ua/node/66 Загальна інформація про Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник]</ref> Був заснований у 1922 році, у 1996 році отримав статус національного. Є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких&nbsp;— пам'ятники історії та культури. Серед них&nbsp;— два унікальних підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам'ятники архітектури XI–XIXXI—XIX&nbsp;ст., виставкові приміщення. Заповідник щорічно відвідують сотні тисяч туристів.<ref>[http://museum.dp.ua/participant055.html Сайт Дніпропетровського НІМ ім. Д.Яворницького]</ref>
 
На території заповідника розміщені: Музей книги і друкарства України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних коштовностей України.
 
== Історія ==
[[FileФайл:Постанова Про визнання колишньої Києво Печерської лаври історико культурним державним заповідником.jpg|thumb|Постанова Про визнання колишньої Києво-Печерської лаври історико культурним державним заповідником]]
 
[[26 травня]] [[1922]]&nbsp;р. на засіданні Київського комітету з охорони пам'яток мистецтва було ухвалено постанову «Про організацію Музею культів і побуту».
Рядок 64:
 
== Фондова колекція заповідника ==
Фондова колекція Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника нині нараховує близько 71 000 одиниць зберігання, серед яких культові вироби з дорогоцінних металів, предмети іконопису, портрети церковних діячів та світських осіб, коштовні тканини з [[гаптування]]м, стародруки, графічні роботи, фото, археологічні речі тощо. Це переважно експонати XVII–XXXVII—XX століть<ref name="Полюшко">Григорій Полюшко. Фондові колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника // Пам'ятки України, №&nbsp;6, червень 2012, с. 2-9</ref>.
 
Роботи з формування історичних і мистецьких колекцій почали проводитися лаврським музеєм на початку 1920-х років, у складних умовах нищення [[СРСР|радянською владою]] церков і культових предметів. Завдяки музею була збережена значна кількість історичних пам'яток. У довоєнний період музей зібрав одну з найкращих у світі колекцій іконопису, цінні колекції культового одягу та виробів з дорогоцінних металів. Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] зібрання музею зазнало значних втрат. У 1941 році музейна колекція з дорогоцінних металів була евакуйована до Уфи і у повоєнні роки повернута. Проте, ті колекції, що залишалися в місті в період німецької окупації Києва були пограбовані, частково вивезені до Німеччини, частково знищені під час руйнації [[Успенський собор (Київ)|Успенського собору]]. Було втрачено найкращу частину зібрання іконопису. Роботи з відтворення фондових колекцій розпочалися у 1944 році. Під час розбирання руїн Успенського собору вдалось врятувати значну частину коштовних тканин. Частково були повернуті цінні речі з Лаври, що під час окупації потрапили до інших київських музеїв, незначну кількість музейних предметів повернули з Німеччини. У 1949 році фонди заповіднику налічували понад 36 тисяч одиниць зберігання, розширення фондів не припинялось у наступні роки<ref name="Полюшко" />.
 
== Зібрання виробів із металу ==
Зібрання виробів з металу налічує понад 11 тисяч різноманітних предметів і є одним з найкращих в Україні. Значну його частину складають культові речі з ризниць київських церков і монастирів, а також колишнього Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії. Це, зокрема, офіри та меморіальні речі&nbsp;— потири, хрести, дарохранильниці, дискоси, таці, шати ікон та інше. Справжніми раритетами православного світу і унікальними витворами мистецтва є представлені у зібранні хрести Марка Печерника (XI–XIIXI—XII століття), Київського митрополита Макарія (XV століття), Київського митрополита Гедеона Святополка-Четвертинського (1665 рік) та інші.
 
== Зібрання живопису ==
Рядок 90:
Фонди заповідника мають чималу збірку стародруків, виданих у Києво-Печерській лаврі, а також рідкісні видання львівської, чернігівської, острозької та інших друкарень. Найдавнішим українським стародруком у колекції є «Апостол», надрукований Іваном Федоровим у Львові у 1574 році. [[Друкарня Києво-Печерської лаври]] була заснована у 1615 році і діяла впродовж близько трьохсот років. Серед її видань є книга першої чверті XVII століття&nbsp;— «Бесіди Іонанна Златоуста на 14 послань святого апостола Павла» (1623); особливу історичну і художню цінність мають, зокрема, книга «Тріодь пісна» (1627), Патерик Печерський (1661), «Синопсис» (1674, вважається першою друкованою книжкою з української історії). Зовнішнє оформлення лаврських видань вирізнялось пишністю, вони часто оправлялись шкірою з тисненими зображеннями святих. Більшість Євангелій оздоблювали оправами, карбованими з дорогоцінних металів, прикрашали гравірованими чи фініфтевими медальйонами, коштовним камінням тощо. У колекції нараховується кілька сотень богослужбових книг у металевих оправах.
 
== Охорона та реставрація пам’ятокпам'яток ==
З метою забезпечення збереження &nbsp;комплексу нерухомих пам’ятокпам'яток та об’єктівоб'єктів культурної спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника &nbsp;виконуються роботи з їх натурних та архівних досліджень; опрацьовуються відповідні матеріали щодо підготовки &nbsp;облікової документації на ці об’єктиоб'єкти; здійснюється моніторинг технічного стану,  умов використання пам’ятокпам'яток та об’єктівоб'єктів історико-культурної спадщини, території Заповідника і його буферної зони, виконуються заходи з їх ремонту, реставрації, музеєфікація, пристосування.<!--
 
=== Колекція скульптури ===
Рядок 103:
 
== Генеральні директори заповідника ==
* Кібальник Юрій Дем'янович (1979–19951979—1995&nbsp;рр.)
* [[Кролевець Сергій Павлович|Сергій Павлович Кролевець]] (1995–20101995—2010)
* [[Громова Марина Едуардівна|Марина Едуардівна Громова]] (2010–20122010—2012)
* [[Ліснича Вікторія Миколаївна]] (23 січня&nbsp;— 9 серпня 2012)
* Наталія Михайлівна Клименко&nbsp;— виконуюча обов'язки генерального директора (10 серпня&nbsp;— 4 вересня 2012)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Національний_заповідник_«Києво-Печерська_лавра»