Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 3 роки тому
[[Файл:RuskieIRP.png|міні|ліворуч|350пкс|Руське воєводство у складі Речі Посполитої]]
[[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-05.svg|міні|праворуч|200пкс|Реконструкція штандарту Львівської землі з Грюнвальдської битви]]
[[Львів]] був вперше згаданий 1256, а через три роки на вимогу татар його укріплення розкидали разом з найбільшими містами Галицько-Волинського князівства. На той час місто перейняло функції територіального центру від розміщеного поряд Звенигорода. До кінця ХІІІ ст. Львів став головним містом володінь князя [[Лев Данилович|Лева І]], а з 2-йї половини XIV ст. місто отримало статус столиці королівства Русі, захопленого володарями [[Королівство Польське|Корони польського королівства]] і [[Королівство Угорське (1000 — 1918)|Корони св. Стефана]]. До кінця XIV ст. склалась патова ситуація, коли титулярними володарями Руського королівства були угорські королі, що затвердив [[Папа Римський]] наприкінці XIV ст., а дійсними володарями були королі Польщі. Оскільки володарі Корони не мали права на ці землі, а володарі Корони св. Стефана не мали сил і можливостей для повернення земель через просування турків, то питання приналежності земель королівства Русі декілька разів відкладалось до з'їзду баронів обох країн. У [[Грюнвальдська битва|битві під Грюнвальдом]] 1410 полк Львівської землі виступив під штандартом, синьо-жовті барви якого (як і штандарту Перемишльської землі) лягли в основу національного прапора. Зрештою 1434 королівство Русі було анексоване Короною і зведене до [[Руське воєводство|Руського воєводства]]. Проти анексії не виступила руська шляхта, отримавши напередодні зрівняння своїх прав з польською. У Руському воєводстві було визначено межі п'яти земель, де Львівська земля складалась з двох [[Повіт|повітів]] — Львівського і Жидачівського. Львівська земля на заході межувала з Перемиською, на сході — з Галицькою, на півночі — із землями Белзькою і Буською [[Белзьке воєводство|Белзького воєводства]], на півдні доходила до [[Карпати|Карпат]]. У Львові знаходилось староство гродове, відбувались земські Сеймики, за доби І Речі Посполитої збирався Трибунал Провінції [[Малопольща|Малопольської]] на рівних правах з [[Люблінський трибунал|Люблінським Трибуналом]], виносячи рішення для воєводств Руського, Белзького, [[Волинське воєводство (Річ Посполита)|Волинського]], [[Подільське воєводство|Подільського]], [[Брацлавське воєводство|Брацлавського]], [[Чернігівське воєводство|Чернігівського]], [[Київське воєводство|Київського]]. У [[Жидачів|Жидачеві]] знаходились уряди гродового староства. Збір шляхти, посполитого рушення, військ землі проводився під [[Глиняни|Глинянами]] на заклик львівського старости. Шляхта повітів обирала по 6 депутатів на [[Сеймик]]и воєводства, [[Коронний Трибунал|Трибунал Коронний]] і Трибунал Скарбовий. Шляхта Львівської землі збиралась на генеральний Сеймик воєводства у [[Судова Вишня|Судовій Вишні]] разом з шляхтою Перемишльської і Саноцької земель. Львівська земля разом з Руським воєводством була ліквідована після першого поділу Речі Посполитої і створення 1772 [[Габсбурги|Габсбургами]] у своїй [[Австрія|державі]] коронної землі [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини і Володимирії]], поділеної на округи. Варто зазначити, що ще з 1526 майбутній імператор [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанд І Габсбург]] носив титул короля… Німеччини, Угорщини,… Галичини, Володимирії … (King of Germany, Hungary, Bohemia, Dalmatia, Croatia, Slavonia, Rama, Serbia, '''Galicia, Lodomeria''', Cumania, Bulgaria). Терени Львівської землі знаходились у округах Львівському, Жовківському, Бережанському, Золочівському, Стрийському, Станіславівському.
 
== Міста ==
Анонімний користувач