Відмінності між версіями «Молекула»

2444 байти додано ,  3 роки тому
м
Відкинуто редагування 176.118.49.17 до зробленого Sacredwheels
м (Відкинуто редагування 176.118.49.17 до зробленого Sacredwheels)
[[Файл:Water molecule.svg|thumb|Схематичне зображення молекули [[вода|води]]]]
[[
[[Файл:DNA Overview.png|thumb|220px|Структура частини подвійної спіралі ДНК]]
'''Моле́кула''' (новолат. ''molecula'', зменшувально від {{lang-la|moles}} — маса) — здатна до самостійного існування частинка простої або складної речовини, що має її основні хімічні властивості, які визначаються її складом та будовою.
 
== Будова та склад молекули ==
 
Молекула складається з [[атом]]ів, а якщо детальніше, то з [[ядро (атом)|атомних ядер]], оточених певним числом внутрішніх [[електрон]]ів, та зовнішніх [[валентність|валентних]] електронів, які утворюють [[хімічний зв'язок|хімічні зв'язки]]. Внутрішні електрони атомів, зазвичай, не беруть участі в утворенні хімічних зв'язків. Склад та будова молекул речовини [[закон сталості складу|не залежать]] від способу її отримання. У випадку одноатомних молекул (наприклад, [[інертний газ|інертних газів]]) поняття молекули й атома збігаються.
 
[[Атом]]и об'єднуються в молекули в більшості випадків за допомогою хімічних зв'язків. Як правило, такий зв'язок утворюється однією, двома або трьома парами електронів, які перебувають у спільному володінні двох атомів, утворюючи спільну електронну хмару, форма якої описується типом [[Гібридизація орбіталей|гібридизації]]. Молекула може мати позитивно та негативно заряджені атоми ([[йони]]).
 
Склад молекули передається [[хімічна формула|хімічними формулами]]. Емпірична формула встановлюється лише на основі атомного співвідношення елементів у речовині. Молекулярна формула вказує кількість атомів кожного елемента, що входять до складу молекули; для її визначення слід, на додачу до емпіричної формули, знати [[молекулярна маса|молекулярну масу]].
 
Просторовою будовою молекули називають рівноважне розташування ядер атомів, що її утворюють. [[Енергія]] взаємодії атомів залежить від відстані між ядрами. На дуже великих відстанях ця енергія дорівнює нулю. Якщо при зближенні атомів утворюється хімічний зв'язок, то атоми сильно притягаються один до одного (слабке притягання спостерігається і без утворення хімічного зв'язку); при подальшому зближенні починають діяти електростатичні сили відштовхування атомних ядер. Перепоною до сильного зближення атомів є також неможливість суміщення їх внутрішніх [[електронна оболонка|електронних оболонок]].
 
Рівноважні відстані в двоатомних і багатоатомних молекулах та розташування атомних ядер визначаються методами [[спектроскопія|спектроскопії]], [[Рентгеноструктурний аналіз|рентгенівського структурного аналізу]], [[електронографія|електронографії]] та [[нейтронографія|нейтронографії]], які дозволяють отримати інформацію про розподіл електронів (електронну густину) в молекулі. [[Рентгеноструктурний аналіз|Рентгеноструктурне дослідження]] молекулярних [[монокристал]]ів дає можливість встановити геометричну будову дуже складних молекул, навіть молекул [[білок|білків]].
 
== Міжмолекулярна взаємодія ==
[[Отнот|Міжмолекулярна взаємодія]]&nbsp;— взаємодія між електрично нейтральними молекулами у просторі. У залежності від полярності молекул характер міжмолекулярної взаємодії різний. Розрізняють <tt>орієнтаційний</tt>, <tt>індукційний</tt> та <tt>дисперсійний</tt> типи міжмолекулярної взаємодії. Природа останнього залишалася неясною до створення [[квантова механіка|квантової механіки]].
 
<tt>Орієнтаційний тип</tt> міжмолекулярної взаємодії виникає між двома полярними молекулами, тобто, такими, які мають власний [[дипольний момент]]. Взаємодія дипольних моментів і визначає результуючу силу&nbsp;— притягання або відштовхування. У випадку, якщо дипольні моменти молекул розміщуються на одній лінії, взаємодія молекул буде найінтенсивніша.
54 813

редагувань