Абрикоса: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Боґан (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Боґан (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 32:
}}
 
'''Абрико́са'''<ref>[http://nbuv.gov.ua/j-pdf/stopnsr_2014_3_5.pdf Меженський В.&nbsp;М. &nbsp;До питання впорядкування українських назв рослин. Назви видів Prunus L.//СОРТОВИВЧЕННЯ. &nbsp;№3№&nbsp;3, 2014. &nbsp;— С. 15-24.]</ref> (''Prunus armeniaca'', також ''Armeniaca vulgaris'', ''абрикос'', ''жерделя''<ref name="В.Дубровський">В.Дубровський/ Словник московсько-український. Видавництво: Рідна мова. Київ, 1918.</ref>, ''мореля''<ref name="В.Дубровський"/>)&nbsp;— плодове [[дерево]] родини розових, близький родич [[мигдаль|мигдалю]], [[персик]]а, [[слива|сливи]] і [[вишняСлива (рослинарід)|вишніроду Сливи]].
 
== Етимологія ==
Слово «абрикоса» походить від {{lang-de|Abrikose}} (''>Aprikose''), яке через {{lang-fr|abricot}} й {{lang-es|albercoque}} виводять від {{lang-ar|البرقوق}}, «аль-біркук». Варіант «абрикос» запозичений, ймовірно, через [[Росіянізм|російське посередництво]] з [[Нідерландська мова|голландської]] (''abrikoos'')<ref>{{Cite web|url = http://enc-dic.com/fasmer/Abrikos-851/|title = Этимологический словарь Фасмера|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref><ref>{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
 
Слово «жерделя» &nbsp;— [[Турецька мова|турецького походження]], від ''zerdali'', яке вживалось щодо одного з сортів абрикос. Походить від [[Перська мова|перського]] ''zardali'' («золотий плід») &nbsp;— зі ''zard'' ([[Золото|«золото»]]), пор. [[Праслов'янська мова|праслов.]] ''*zolto''<ref>{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>.
 
«Мореля» походить, ймовірно, від нім. ''Marille'' ([[Австрійський варіант німецької мови|австрійський варіант]]). Подальша етимологія: {{lang-it|armellino}} < {{lang-la|pōmum Armeniacum}} ‎(«вірменський плід»)<ref>{{Cite web|url = https://en.wiktionary.org/wiki/marelica|title = marelica|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.
Рядок 105:
Плоди використовуються у свіжому вигляді, для консервування та сушки. Для сушіння використовують плоди середньоазіатських сортів з високим вмістом цукру та сухої речовини. Сушені абрикоси без кісточок називаються [[курага]], з кісточками&nbsp;— [[урюк]]. Сушені плоди містять 50-60&nbsp;% цукру. Ядра кісточок мають солодкий смак, їх уживають як замінник [[мигдаль|мигдалю]]. Сушені абрикоси містять [[калій]] (K), що стимулює роботу [[серце|серця]] та цілого організму.
 
Ядро (насіння) в цих сортів солодке, тому використовується для харчування як горіхи<ref name="Советы">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Попович, Б.&nbsp;К.&nbsp;Гапоненко, Н.&nbsp;М.&nbsp;Коваль и др.; Под ред. Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Поповича.&nbsp;— Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.</ref>. З насіння абрикос також роблять [[Абрикосова олія|олію]].
 
На стовбурах і гілках абрикоси виділяється [[камедь]], з якого виготовляють клей та масляні емульсії.
Рядок 145:
== В Україні ==
 
В Україні у дикому стані не росте, розводять у [[сад]]ах, придорожніх насадженнях, [[лісосмуга]]х [[степ]]ових, рідше, [[лісостеп]]ових районів. Плодоносить на 3—4-й рік. Урожайність до 100–300100—300 ц/га. Основний сорт ''Червонощокий''. Цінною [[підщепа|підщепою]] для абрикоси в Україні є жерделя.
 
Сортова абрикоса поширена в основному на півдні України, але й там вона плодоносить нерегулярно. Часто в дерев узимку підмерзають плодові бруньки, а навесні квіти, бо абрикоса рано цвіте. У поліській та лісостеповій зонах України в основному вирощують дерева абрикоси з насіння, їх називають «жерделі». Жерделі дають, як правило, дрібні плоди, що не відзначаються високими смаковими якостями, але дерева їх менш вимогливі до умов.
 
* ''Червонощокий''. Найпоширеніший сорт. Районований майже у всіх областях України, за винятком Полісся і деяких областей лісостепової зони. Дерева скороплідні, високоврожайні, але недостатньо зимостійкі в північних районах України. Плоди середньої величини або великі, дуже смачні, використовуються у свіжому вигляді та для технічної переробки. Сорт самоплідний.<ref name="Советы"/>
Рядок 177:
== Література ==
* {{Лікарські рослини 1992}}
* Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Попович, Б.&nbsp;К.&nbsp;Гапоненко, Н.&nbsp;М.&nbsp;Коваль и др.; Под ред. Ф.&nbsp;Я.&nbsp;Поповича.&nbsp;— Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.
* Єлін Ю. Я., Оляніцька Л. Г., Івченко С.&nbsp;Г.&nbsp;Шкільний визначник рослин.&nbsp;— К.: «Радянська школа», 1988
* {{ref-ru}} Сорта плодових и ягодных культур. М., 1953.