Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»: відмінності між версіями

== Історія ==

 

Центральний корпус університету — [[пам'ятка архітектури]] першої половини 19 століття (класичний стиль) — є складовою частиною [[ампір]]ного ансамблю [[Полтава|Полтави]], споруджений у 1828—1832 роках за проектом петербурзького [[архітектор]]а Людвіга Шарлеманя як приміщення для [[Полтавський інститут шляхетних дівчат|інституту шляхетних панн]].

 

З цих стін у 1861 році вийшла відома українська письменниця — демократ [[Любов Яновська]]. У різні роки інститут відвідували [[Котляревський Іван Петрович|І. П. Котляревський]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченко]], [[Микола Гоголь|М. В. Гоголь]], [[Жуковський Василь Андрійович|В. А. Жуковський,]] [[декабристи]] — брати [[Сергій Муравйов-Апостол|Сергій]] та Матвій Муравйови-Апостоли.

 

У січні 1918 року інститут шляхетних панн евакуювався до [[Владикавказ]]у, де поклав початок заснуванню і розвитку міської жіночої гімназії. З 1918 року до 1930 року в центральному корпусі колишнього інституту розташовувалися землевпорядний технікум, дитячий притулок, школа садівництва та інші заклади, організації, установи.

 

Протягом 1954—1971 років відкриваються нові факультети; промислового та цивільного будівництва, архітектурний, санітарно-технічний, загальнотехнічний, заочний із вечірнім відділенням, підвищення кваліфікації, зусиллями ректорату в цей час організовується будівництво лабораторного, правого і лівого корпусів, нових гуртожитків для студентів. У ці роки успішно діяло студентське проектно-конструкторське бюро, створене ще в 1930 році.

 

3 1992 року колектив навчального закладу реформується із монопрофільного будівельного інституту, який готував фахівців за 6 спеціальностями, в університет із підготовкою спеціалістів за 26 напрямами: економічного електромеханічного, екологічного, архітектурного, будівельного тощо. Копіткою роботою всього професорсько-викладацького колективу навчального закладу над підготовкою навчальних робочих програм та планів, навчально-лабораторної і матеріально-технічної бази, науково-методичної літератури створені передумови його успішної акредитації за IV, найвищим, міжнародним рівнем та перейменування його згідно з рішенням кабінету міністрів України від [[29 серпня]] [[1994]] року на технічний університет. Згідно з указом Президента України № 302/2002 від [[27 березня]] [[2002]] року університету надано статус «Національний».

 

Університетське містечко включає 5 гуртожитків для 2500 студентів. Також є санаторій-профілакторій для студентів і викладачів на 100 персон, їдальня, 9 спортивних залів і стадіонів, 2 новітніх поля зі штучним покриттям. Університет має навчально-оздоровчий комплекс на березі річки [[Ворскла (річка)|Ворскла]]<ref name=VMZ/>.

 

Університет піклується не тільки про інтелектуальний, але і про культурний та духовний розвиток студентів. В Університеті існує 22 гуртки та колективи аматорської творчості, в яких налічується 225 студентів. Серед яких&nbsp;— колективи танцю, хори, рок- і поп- групи, декілька солістів і духовий оркестр який відомий не тільки в Полтаві і регіоні, але і по всій країні. У гуртках зі студентами займаються заслужені діячі культури та мистецтва України

 

 

Факультет готує фахівців у галузі архітектури більше 40-ка років. Свою історію він розпочав із 1966 року, коли з ініціативи проректора з навчальної роботи доцента О.&nbsp;Н.&nbsp;Могилата була відкрита спеціальність «Архітектура» і здійснено перший набір студентів. З метою якісної підготовки фахівців у 1971 році було створено архітектурний факультет, який у різні роки очолювали М.&nbsp;М.&nbsp;Педько, В.&nbsp;І.&nbsp;Марченко, В.&nbsp;Й.&nbsp;Хазін, Г.&nbsp;Л.&nbsp;Волик, В.&nbsp;М.&nbsp;Губарь, В.&nbsp;В.&nbsp;Русін, В.&nbsp;Г.&nbsp;Топорков. Біля витоків полтавської архітектурної школи стояли такі викладачі, як О.&nbsp;А.&nbsp;Шумилін, П.&nbsp;П.&nbsp;Казаков, З.&nbsp;О.&nbsp;Котлярова, Л.&nbsp;С.&nbsp;Вайгорт, П.&nbsp;П.&nbsp;Черняховець, Н.&nbsp;П.&nbsp;Демиденко, Н.&nbsp;Г.&nbsp;Рудська, а також П.&nbsp;Г.&nbsp;Смелянець, В.&nbsp;М.&nbsp;Гатілов, В.&nbsp;В.&nbsp;Бичков, С.&nbsp;К.&nbsp;Саркісов та інші. Продовжують плідно працювати на факультеті доценти Г.&nbsp;А.&nbsp;Негай, Н.&nbsp;І.&nbsp;Рибас, старші викладачі М.&nbsp;К.&nbsp;Руденко, Г.&nbsp;А.&nbsp;Коломієць, та Л.&nbsp;В.&nbsp;Браілко.

 

Увесь багаторічний період існування архітектурної освіти у Полтавському національному технічному університеті можна умовно поділити на чотири етапи. 1966—1971 роки&nbsp;— це етап зародження і становлення. З 1971 року починається другий період у житті Полтавської архітектурної школи&nbsp;— період розвитку і визнання на рівні держави, її розквіту. Період, починаючи з 1993 року, коли архітектурний факультет був переведений до навчального корпусу колишнього зенітно-ракетного артилерійського училища, вважається наступним етапом його розвитку. З початком нового тисячоліття, тобто 2000 року, розпочинається сучасний етап функціонування архітектурного факультету, який отримує новий якісний поштовх у своєму розвитку. Нині підготовку бакалаврів, спеціалістів та магістрів на факультеті здійснюють фахівці вищої кваліфікації: 3 члени Академії архітектури України, народний художник України, 2 заслужених художники України, заслужений працівник культури, 4 доктори наук, професори, 25 кандидатів наук, доценти та досвідчені педагоги-практики. На факультеті працює аспірантура за спеціальностями 18.00.01 «Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури», 18.00.02 «Архітектура будівель і споруд», 18.00.04 «Містобудування» для тих, хто бажає займатись науковою роботою та підвищити свій кваліфікаційний рівень після закінчення університету.

 

Будівельний факультет свого часу став витоком створення нашого навчального закладу. Фундаторами його були&nbsp;— В.&nbsp;О.&nbsp;Бродецький, К.&nbsp;В.&nbsp;Чупруненко. У наступні роки факультет очолювали: О.&nbsp;Н.&nbsp;Могилат, М.&nbsp;Т.&nbsp;Андрейко, С.&nbsp;Ф.&nbsp;Пічугін, П.&nbsp;Г.&nbsp;Горбенко, А.&nbsp;С.&nbsp;Виходцев, Ю.&nbsp;Й.&nbsp;Великодний, О.&nbsp;А.&nbsp;Шкурупій, О.&nbsp;А.&nbsp;Харченко. З 2005 року факультет очолює кандидат технічних наук, доцент Л.&nbsp;Г.&nbsp;Щербінін.

Усі спеціальності факультету ліцензовані та акредитовані за IV рівнем. Основна форма підготовки студентів на факультеті&nbsp;— денне навчання. Студенти факультету на основі інтегрованих навчальних планів мають можливість за контрактною формою навчання паралельно, починаючи з 4-го курсу або після закінчення навчання, за 1,5-2 роки здобути другу вищу освіту зі спеціальностей економічного напряму в інституті післядипломної освіти, який створено при нашому навчальному закладі.

 

Електромеханічний факультет заснований у 1992 році. Перший випуск фахівців відбувся у 1994 році. Підготовка фахівців по 2007&nbsp;р. велася за двома напрямами вищої освіти (інженерна механіка; електромеханіка) та чотирма спеціальностями, а з 2007&nbsp;р.&nbsp;— за чотирма напрямами: інженерна механіка, машинобудування, автомобільний транспорт, електромеханіка та чотирма спеціальностями.

З 1992&nbsp;р. в.о. декана ЕМФ&nbsp;— кандидат технічних наук, доцент Лютенко Василь Єгорович, а з 1994&nbsp;р. декан&nbsp;— кандидат технічних наук, доцент Нестеренко Микола Петрович. В наш час{{коли}} декан Шпилька Микола Миколайович, кандидат технічних наук, доцент.

За освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр»&nbsp;— за двома напрямами вищої освіти (інженерна механіка; електромеханіка) та чотирма спеціальностями: технологія машинобудування; підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини та обладнання; автомобілі і автомобільне господарство; електромеханічні системи автоматизації та електропривод.

 

Гуманітарний факультет заснований 29 травня 2012 року. У складі факультету функціонує шість кафедр: українознавства, культури та документознавства; фізичного виховання, спорту та здоров'я людини; філософії та соціально-політичних дисциплін; історії; іноземних мов; державного управління та права&nbsp; та навчально-методичний центр дистанційної та післядипломної освіти. На факультеті здійснюється прийом на навчання за новими напрямами підготовки: «Документознавство та інформаційна діяльність», «Здоров'я людини» та «Філологія».

 

Передумовою розвитку нафтогазового напряму в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка є географічне положення м. Полтави, яке розташоване у центрі Північно-Східного регіону України, в якому в наш час{{коли}} видобувається, транспортується та переробляється близько 80&nbsp;% нафти і газу. До регіону входять також значні частини територій Сумської, Харківської і Чернігівської областей, де проживають близько 8&nbsp;млн громадян України. На цій території розташовані головні розвідувальні, бурові, видобувні, транспортувальні і переробні підприємства, на яких зможуть працювати випускники університету.

Підготовка фахівців з нафтогазової справи в Полтавському національному технічному університеті розпочалась ще у 1994 році з відкриттям на електромеханічному факультеті спеціальності «Обладнання нафтових і газових промислів». Пізніше у 2000 році було розпочато підготовку фахівців за спеціальністю «Видобування нафти і газу». У зв'язку з цим виникла потреба реформування, тому згідно із наказом №&nbsp;104 від 05.06.2006 р по Полтавському національному технічному університету імені Юрія Кондратюка зі складу електромеханічного факультету було відокремлено факультет нафти і газу.

Прийом на навчання за програмами підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, починаючи з 2007 року здійснюється за напрямами підготовки Переліку&nbsp;— 2006, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 року №&nbsp;1719, в якому виділено окремий напрям освіти&nbsp;— «Нафтогазова справа» з професійною орієнтацією на підготовку магістрів за спеціальностями «Видобування нафти і газу», «Обладнання нафтових і газових промислів».

 

Фінансово-економічний факультет утворено в 2003 році внаслідок реорганізації економічного факультету, який діяв у навчальному закладі з 1994 року.

 

Загальна чисельність науково-педагогічних працівників на кафедрах факультету, які беруть участь у підготовці фахівців, становить 97 осіб, із яких докторів наук, професорів&nbsp;— 9 осіб., доцентів, кандидатів наук&nbsp;— 58 осіб

 

Новий 2008—2009 навчальний рік в Полтавському національному технічному університету імені Юрія Кондратюка ознаменувався яскравою і значущою подією. Відкрився новий факультет інформаційних та телекомунікаційних технологій і систем, урочисте відкриття відбулося 6 листопада 2008 року. Ця подія стала можливою завдяки зусиллям ректора університету професора Онищенка В. О. та Вченої ради університету. Провівши глибокий аналіз: потреби економіки регіону в фахівцях інформаційно-комунікаційної галузі; накопиченого кадрового потенціалу професорсько-викладацького складу та можливості щодо розвитку та створення нових елементів навчально-матеріальної бази, в короткі терміни колективом університету були отримані ліцензії на підготовку студентів за перспективними напрямами «Комп'ютерна інженерія», «Комп'ютерні науки», «Телекомунікації». Крім того факультет отримав завдання продовжувати підготовку студентів за напрямом «Інформатика».

 

Таким чином, уже сьогодні понад 300 юнаків та дівчат із багатьох регіонів України, Полтавщини вивчають сучасні інформаційні технології на кафедрах факультету, які очолюють досвідчені науковці.

 

У 1994 році було створено економічний факультет, у квітні 2003&nbsp;р. на його базі засновано два факультети: факультет економіко-інформаційних технологій і управління та фінансово-економічний факультет. У липні 2008 року на базі факультету економіко-інформаційних технологій і управління створено два факультети: факультет менеджменту та бізнесу та факультет інформаційних та телекомунікаційних технологій і систем.

На факультеті менеджменту та бізнесу навчається близько 800 студентів за державним замовленням та контрактною формою навчання.

== Див. також ==

* [[Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум]]

 

== Примітки ==