Єзупіль: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 43:
== Історія ==
<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/if/2015/08/16/38766/view Маріямпіль і Єзупіль визнані найдавнішими поселеннями Галицького
=== Чешибіси ===
Власником Чешибісів був шляхтич Павел з Вроцімович, від якого маєток набув [[Михайло Бучацький]].
[[7 листопада]] [[1435]] — перша письмова згадка про село ({{lang-la|villa}}), яке тоді називалося '''Чешибіси''' ('''Чешибіш'''), в записі № 32 «Найдавніших записів галицьких судів 1435–1475 років»<ref>[http://polona.pl/item/665606/11/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.3, №32]</ref>.▼
▲[[7 листопада]] [[1435]]
У ті часи сільце було укріплене дерев'яно-земляною фортецею (неподалік — переправа через стратегічно важливий [[Дністер]]). Було власністю [[Бучацькі|Бучацьких]], від яких після заміжжя Анни (доньки Петра, внучки [[Михайло Бучацький|Міхала Бучацького]]) перейшло до [[Ян Каменецький|Яна Каменецького]]. Згодом власником Чешибісів був [[Мартин Зборовський|Марцін Зборовський]], після його смерти син [[Кшиштоф Зборовський (шляхтич)|Кшиштоф]].▼
▲У ті часи сільце було укріплене дерев'яно-земляною фортецею (неподалік
[[20 січня]] [[1591]] король [[Сигізмунд III Ваза|Сіґізмунд III Ваза]] у Варшаві видав привілей, яким підтвердив, що зняття [[баніція|баніції]] з шляхтича [[Кшиштоф Зборовський (шляхтич)|Кшиштофа Зборовського]] не означає втрату [[Якуб Потоцький (староста генеральний)|Якубом Потоцьким]] прав власності на Чешибіси<ref>[http://histans.com/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_10/e_dzherela_AktaGr_10.pdf Акти ґродські та земські. — Львів, 1884. Т. 10. — C. 162] {{ref-pl}} {{ref-la}}</ref>
Рядок 54 ⟶ 56:
У Чешибісах був дерев'яний замок, в якому власник Якуб Потоцький оборонявся від татар.<ref>''[[Міхал Балінський|М. Балінський]], [[Тимотеуш Ліпінський|Т. Ліпінський]].'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent?id=1664 Старожитня Польща… — Варшава, 1845. Т. ІІ, ч. 2. — С. 720] {{ref-pl}}</ref>
[[1594]]-го татари спалили місто під час нападу на Галичину через прорахунки коронного комадування.<ref>''Сергій Леп'явко.'' Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.
=== Назва Єзупіль ===
Рядок 67 ⟶ 69:
[[1671]] [[Ульріх фон Вердум]] подав такий опис міста: ''«Місто належить до Покуття. Належить генералові Подільських земель Миколаю Потоцькому, а перед [[1671]] р. належало його брату — коронному писарю Якубу Потоцькому. Біля Єзуполя є кам'яний замок; Домініканський монастир із гарно збудованим кам'яним костелом, обнесеним оборонним ровом. Місто обнесене земляними валами та ровом з невеликими бастіонами. В місті та передмісті знаходяться три руські церкви. Місто забудоване переважно дерев'яними будинками».''
[[19 вересня]] [[1676]] — завойоване турецько-татарськими військами під час [[Польсько-турецька війна 1672-1676|Польсько-турецької війни
{{цитата|''Під час одного наїзду татар якийсь польський воєвода (каетан) тікав від них на своєму коні-румакові. Він переплив Дністер, але кінь ніяк не міг вскочити на стрімкий берег. Воєвода вигукнув: «Єзус-Марія!» — і кінь виніс його на берег. На подяку Богові воєвода заснував на обох берегах міста Єзупіль і Маринопіль (Маріампіль)".}}<ref>''В. Стецюк'' (упорядник). Культурні ґрона Дністра. Мультинаціональна культурна спадщина Наддністрянщини. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001.</ref>
[[Файл:Catholic Church1.JPG|250px|thumb|Колишній домініканський костел|alt=[[
Пізніше, в [[XVI]]–[[XVII]] ст., тут збудували замок. Тепер на його місці стоїть колишній домініканський костел. Є дані, що тут був також оборонний домініканський монастир, заснований [[дідич]]ем Якубом Потоцьким, в якому той був похований<ref>''Zaucha T.'' Kościoł parafialny p. w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pierwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. I, tom 18. — С. 193 ISBN 978-83-89273-79-6</ref>. У будівництві мурованого замку (на місці дерев'яного) та костелу, ймовірно, брав участь львівський зодчий [[Павло Римлянин]]<ref>''[[Вуйцик Володимир Степанович|В. Вуйцик]].'' Зодчий Павло Римлянин // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 46.</ref>
Рядок 89 ⟶ 91:
=== Повінь ===
У кінці липня 2008 селище зазнало збитків внаслідок сильної повені. Була підтоплена низка господарських угідь та житлових будинків. Для ліквідації наслідків повені в п'яти західних областях
== Архітектура ==
|