Московсько-турецька війна (1686—1700): відмінності між версіями

'''Московсько-турецька війна 1686-17001686—1700'''  — війна у [[1686]]-[[1700]] роках між [[Московське царство|Московським царством]] і [[Османська імперія|Османською імперією]] за контроль над південною [[Україна|Україною]] та [[Донщина|Донщиною]]. Складова [[Велика турецька війна|Великої турецької війни]] [[1683]]–[[1699]] років. Закінчилася поразкою Османів і підписанням в 1700 році [[Константинопольський мирний договір (1700)|Константинопольського договору]].

У ході війни, в якій османам довелося не нападати, а захищатися на власній території, в 1687 р. великий візир Сулейман-паша був розбитий при [[Мохач]]і. Поразка османських військ викликало роздратування яничарів, які залишалися в Константинополі, бунтуючи і грабуючи. Під загрозою повстання, Мехмед IV послав їм голову Сулеймана, але це не врятувало його самого: яничари скинули його за допомогою [[фетва|фетви]] [[муфтій|муфтія]] і насильно звели на престол його брата [[Сулейман II|Сулеймана II]] (1687—91) — п'яниці, абсолютно нездібного до управління. Війна продовжувалася при ньому і при його братах — Ахмеді II (1691—95) і Мустафі II (1695–17031695—1703). Венеційці опанували Морією; австрійці взяли Бєлград (незабаром знову віддали османам) і всі значні фортеці Угорщини, Славонії, Трансільванії; поляки зайняли значну частину Молдови.