Георгій-Геннадій (Юрій) Бізанцій: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Об'єднати|
’’’Бізанцій Георгій – Геннадій’’’ (1656 - 1733)
Георгій - Геннадій Бізанцій відомий церковний та освітній діяч кінця XVII-першої чверті XVIII ст., єпископ Мукачівський (([[єпископ]] [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівської єпархії]])) у 1716-1733 роках.
== Біографія ==
Народився в с. Великий Раковець Угоцького комітату (нині Іршавський район. Освіту - філософську та теологічну - здобув у Трнавському університеті і був рекомендований єпископу [[Йоан-Йосип де Камеліс|де Камелісу]]. Служив священником в Калло (1703р.), пізніше був обраний архідияконом і візитатором Бігарського комітатуі, нарешті, по смерті де Камеліса, Егерський єпископ призначив його вікарієм.
Пізніше за його спроби призначати священників без санкцій Егера. Бізанцій змушений був постригтись у ченці, прийняв монаше ім'я Геннадій та перебрав настоятельство Мукачівського монастиря.
Помер на 77 році життя, і похований на Чернечій горі в Мукачеві.
== Закладка нової церкви у Повчі ==
З іменем єпископа Бізанція зв'язана закладка нової церкви у Повчі: для закарпатських [[русин]]ів-українців [[Маріяповчанська Ікона Божої Матері|Маріяповч]] став місцем численних прощ, а чудотворна ікона Пресвятої Богородиці – їхньою Покровителькою. З тих пір село стає місцем регулярних відпустів, яке відвідують, крім греко-католиків, і вірники інших конфесій.
Дерев'яна церковця, де знаходилася ікона, вже не могла вмістити такої великої кількості паломників, тому 8 вересня 1731 р. єпископ Мукачівський Геннадій Бізанцій заклав камінь нового храму. Його справу продовжили єпископи [[Сімеон-Стефан Ольшавський|Сімеон Ольшавський]] і [[Гавриїл Блажовський]], а завершив єпископ [[Мануїл Ольшавський]] (1700 – єп. з 1743 –1767), могила якого знаходиться у церковній крипті.
== Відновлення Красно-Брідського монастиря ==
Словацьке село Красний Брід лежить за годину їзди від Малого Березного. Село маленьке – чотири сотні мешканців, але знане за сотні кілометрів завдяки своєму монастирю.
Обитель засновано ще на зламі XIV-XV ст. За народними переказами, це зробив князь [[Федір Корятович]].
Згодом навколо обителі виросло село. Перша згадка про нього дійшла з 1557 р. Спершу монастир був дерев'яним, кілька разів монастир знищували.
1603 р. його спалив один з графів Другетів, але після того потрапив в аварію і за порадою лікарів мусив відновити обитель. 1706-1708 р. монастир потерпів під час чергової війни і пару десятиліть не діяв.
1729 р. його відновив вже у камені єпископ Геннадій Бізанцій. Монахи збудували велику церкву, яку освятив 1752 р. єпископ [[Мануїл Ольшавський|Михайло Ольшавський]]. До храму уміщено старовинну ікону Божої Матері, яку 1769 р. реставрував галицький монах-іконописець Михайло Сплавинський.
Саме до неї ще з XVI ст. почалися паломництва, які з середини XVIII ст. переросли у традиційні відпусти, на них з року в рік приходили тисячі людей. Після створення Пряшівської єпархії монастир ста головним її відпусковим місцем. Саме тут 17 червня 1821 р. був рукоположений перший пряшівський єпископ Григорій Маркович, якого висвятив мукачівський владика [[Олексій Повчій|Олександр Повч]].
{{see also|Мукачівська греко-католицька єпархія}}
{{see also|Мукачівські єпархи}}
== Джерела ==
* [http://biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=53 Видатні закарпатці]
* [http://www.mgce.uz.ua/ Мукачівська єпархія]
* [http://zakarpattya.net.ua/News/84467-Iz-shchodennyka-Serhiia-Fedaky.-Krasnyi-brid Красний Брід]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Мукачівські греко-католицькі єпископи]]
| |||