Відмінності між версіями «Грищенко Костянтин Іванович»

вікіфікація
(стиль)
(вікіфікація)
}}
 
'''Костянти́н Іва́нович Гри́щенко''' (англійською: Kostyantyn Gryshchenko; російською: КонстантинИвановичГрищенко) — український політик і дипломат. З часу здобуття Україною власної незалежності, Костянтин Грищенко послідовно займав ряд високих державних посад з повноваженнями від сфери контролю над озброєннями і регіональної безпеки до освіти і охорони здоров’яздоров'я. У 2012-2014 2012—2014 рр. –на посад іВіце-Прем’єрПрем'єр-міністра України, двічі призначався міністром закордонних справ України (у 2003-2005 2003—2005 рр. та 2010-2012 2010—2012 рр.), а також Першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (у 2008-2010 2008—2010 рр.). Унікальна дипломатична кар'єра Костянтина Грищенка — він очолював дипломатичні представництва України в трьох ключових центрах світової політики: Брюселі (1998-2000 1998—2000 рр.), Вашингтоні (2000-2003 2000—2003 рр.) й Москві (2008-20102008—2010).
 
Окрім високих державних посад в українському уряді, Костянтин Грищенко зробив вагомий особистий внесок у роботу авторитетних міжнародних інституцій, що опікуються широким спектром питань регіональної та міжнародної безпеки. У 1991 році–заступник Головного Інспектора з питань біологічної зброї Спеціальної комісії ООН в Іраку (ЮНСКОМ; англійською: UNSCOM). З 1995 по 1998 &nbsp;рр. –член Ради засновників Центру безпекової політики у Женеві (Швейцарія). З 1999 по 2003 &nbsp;рр. –член Консультативної ради Генерального Секретаря ООН з питань роззброєння. У 2003 році Костянтин Грищенко очолив цю Раду<ref>http://www.un.org/disarmament/HomePage/AdvisoryBoard/38th_Session/PDF/2002_Members.pdf</ref>. З 2000 по 2003 &nbsp;рр. дипломат входив до Комісії ООН з моніторингу, верифікації та інспекції (англійською: UNMOVIC) <ref>http://www.un.org/depts/unmovic/new/documents/s-2000-207.pdf</ref>, а у 2003-2006 2003—2006&nbsp;рр. був членом Ради керуючих «Трансатлантичного партнерства проти СНІДу».
 
Костянтин Грищенко має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України<ref> Указ Президента України від 7 серпня 1996 року N 645/96 "«Про присвоєння К.Грищенку дипломатичного рангу Надзвичайного та Повноважного Посла України"» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/645/96</ref>.
 
== Освіта ==
Закінчив з відзнакою Московський державний інститут міжнародних відносин (російською: МГИМО) у 1975 році за спеціальністю міжнародне право. Окрім рідних для нього української та російської мов, Костянтин Грищенко вільно володіє англійською та французькою мовами.
 
== Професійна діяльність ==
У 1976-1980 1976—1980&nbsp;рр. працював у Секретаріаті ООН у Нью-Йорку.
 
З 1981 до 1991 &nbsp;рр. обіймав дипломатичні посади різного рівня у Міністерстві закордонних справ СРСР. Після розпаду Радянського Союзу Костянтин Грищенко повернувся до Києва і розпочав роботу у Міністерстві закордонних справ незалежної України.
 
З 1995 до1998 &nbsp;рр. займав посаду заступника міністра закордонних справ України<ref> Указ Президента України від 09 березня 1995 № &nbsp;196/95 «Про призначення К.Грищенка заступником Міністра закордонних справ України» http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U196_95.html</ref>, займаючись проблематикою контролю над озброєннями, роззброєння, Європейської безпеки, СНД, відносин з Росією, а також розбудовою зовнішньої політики України на Близькому Сході, в Азії та Тихоокеанському регіоні. Костянтин Грищенко відіграв ключову роль в укладенні низки надважливих міжнародних угод, що були покликані зміцнити територіальну цілісність, безпеку і незалежність України. Саме в цей час ним було започатковано масштабну програму підготовки українських дипломатів у країнах Європейського Союзу і США. Більшість випускників програми займають достойне місце серед кращих дипломатів України сьогодення.
У 1998-2000 1998—2000&nbsp;рр. Костянтин Грищенко&nbsp;— Посол України у Бельгії, Нідерландах і Люксембурзі, Глава Місії нашої країни при НАТО<ref>Указ Президента України від 10 серпня 1998 року №869№&nbsp;869/98 «Про призначення К.Грищенка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Бельгія та Главою Місії України при НАТО за сумісництвом». http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/869/98</ref> та Постійний Представник при Організаціїі з заборони хімічної зброї (англійською: OPCW) у м. Гаага (Нідерланди).
 
У 2000-2003 2000—2003&nbsp;рр. його призначено Послом України у США<ref> Указ Президента України від 28 січня 2000 року N 107/2000 «Про призначення К.Грищенка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/107/2000 </ref>. 2001 року також обійняв посаду Посла нашої країни за сумісництвом у Антигуа та Барбуда.
З 2003 по 2005 &nbsp;рр. Костянтин Грищенко –на посаді міністра закордонних справ України<ref>Указ Президента України від 2 вересня 2003 року N 956/2003 «Про призначення К.Грищенка Міністром закордонних справ України» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/956/2003 </ref>.
 
Будучи міністром закордонних справ, Костянтин Грищенко зосередив зусилля на Європейській інтеграції України, зміцненні зв’язківзв'язків з Вашингтоном та налагодженні прагматичної взаємодії з Росією. У 2003 році він публічно виступив проти приєднання нашої країни до Єдиного Економічного Простору з Російською Федерацією, Казахстаном і Білоруссю. Дипломат, разом з низкою членів Уряду України, аргументував таку позицію тим, що таке рішення суперечило би Конституції України<ref>Виктор Ющенко: соглашение по ЕЭП &nbsp;— измена национальным интересам Украины// Зеркало недели. –27 мая 2005 http://gazeta.zn.ua/ARCHIVE/viktor_yuschenko_soglashenie_po_eep__izmena_natsionalnym_interesam_ukrainy.html </ref>.
 
У непростий час кризи в українсько-російських відносинах довкола коси Тузла у 2003 році, Костянтин Грищенко застосував усі наявні дипломатичні інструменти, щоб протистояти зазіханням Москви на українську територію та повернутись до більш звичного партнерського формату відносин з Російською Федерацією<ref>А.Миселюк. Киев и Москва не договорились о Тузле http://news.bbc.co.uk/hi/russian/news/newsid_3228000/3228727.stm</ref>.
 
У 2006-2007 2006—2007&nbsp;рр. Костянтин Грищенко працював радником з питаньзовнішньої політики Прем’єрПрем'єр-міністра України<ref>Постанова Верховної Ради України від 11 жовтня 2006 &nbsp;р. N 1411 «Про призначення Грищенка К. І. радником Прем'єр-міністра України» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1411-2006-%D0%BF</ref>.
 
Після дострокових виборів до Верховної Ради України у 2007 році, Костянтин Грищенко увійшов до складу опозиційного уряду України як тіньовий міністр закордонних справ.
У квітні 2008 року, на тлі поглиблення кризи у відносинах з Росією, Президент України В. Ющенко призначив Костянтина Грищенка Першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України<ref>Указ Президента України від 15квітня 2008 року №355№&nbsp;355/2008 «Про призначення К.Грищенка Першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/355/2008 </ref>, а у червні того ж року&nbsp;— Послом України у Російській Федерації<ref> Указ Президента України від 10 червня 2008 року № &nbsp;531/2008 «Про призначення К. Грищенка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Російській Федерації» http://www.president.gov.ua/documents/7984.html</ref>. Водночас, він продовжував виконувати повноваження Першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, що надавало йому особливого статусу у системі органів державної влади, що опікувалися відносинами нашої країни з Росією.
 
Основні погляди українського Посла у Москві Костянтина Грищенка були викладені у його статті під назвою: «Україна-Росія: держава і особистість», надрукованій в українському щотижневику «Дзеркало Тижня»: «…джерело більшості конфліктів у відносинах України з Росією криється у одному простому факті: в усі роки після розпаду СРСР ми віддалялися одне від одного лише тому, що по-різному бачили свої майбутні цінності і розвиток, хоча при цьому мали величезну кількість спільних інтересів. Розуміння і сприйняття цих об'єктивних відмінностей має запобігти тій ситуації, коли Київ або Москва намагаються повчати одне одного, чи нав'язувати партнеру власну модель розвитку як єдину правильну»<ref> Константин Грищенко. Украина–Россия: человек и государство// ЗеркалоНедели. –6 ноября 2009 / http://gazeta.zn.ua/POLITICS/ukraina__rossiya_chelovek_i_gosudarstvo.html</ref>.
«…джерело більшості конфліктів у відносинах України з Росією криється у одному простому факті: в усі роки після розпаду СРСР ми віддалялися одне від одного лише тому, що по-різному бачили свої майбутні цінності і розвиток, хоча при цьому мали величезну кількість спільних інтересів. Розуміння і сприйняття цих об’єктивних відмінностей має запобігти тій ситуації, коли Київ або Москва намагаються повчати одне одного, чи нав’язувати партнеру власну модель розвитку як єдину правильну» <ref> Константин Грищенко. Украина–Россия: человек и государство// ЗеркалоНедели. –6 ноября 2009 / http://gazeta.zn.ua/POLITICS/ukraina__rossiya_chelovek_i_gosudarstvo.html</ref>.
 
Приймаючи участь у теледебатах з Дмитром Рогозіним (тогочасним Послом Росії при НАТО), Костянтин Грищенко заявив про використання Російською Федерацією некоректної ідеології для характеристики відносин з Києвом. Він наголошував на необхідності постійного обговорення непростих питань відносин з Росією з метою їх вирішення та укладення відповідних угод, які мають виконуватись обома сторонами. Це, на його думку, було набагато раціональніше за загострення існуючих проблем і створення нових. Відповідаючи на питання про приєднання України до НАТО Костянтин Грищенко заявив, що не бачить в осяжній перспективі можливості членства, проте підкреслив, що таке рішення буде ухвалювати не Москва, Брюссель чи Вашингтон, а виключно народ України на референдумі<ref>http://www.youtube.com/watch?v=82rwHPbntL0</ref>.
 
Після президентських виборів 2010 року, Костянтин Грищенко вдруге призначається міністром закордонних справ України<ref>Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2010року N 1969-VI «Про призначення Грищенка К.&nbsp;І. &nbsp;Міністром закордонних справ України» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1969-17 </ref>.
 
Вже навесні 2010 року Костянтин Грищенко розпочав непросту роботу із нейтралізації небезпечних тенденцій у відносинах з Росією. Він проводив прагматичну політику, в основі якої лежали національні інтереси України, прибираючи емоційну та ідеологічну складову відносин. Натомість, було зроблено акцент на тих напрямах співробітництва з Росією, де взаємодія приносила сторонам більшу вигоду, ніж конфлікт. Це дозволило вдвічі збільшити експорт України на російський ринок та розпочати історичний процес демаркації кордону з Росією у Криму. Покращення у відносинах з Москвою дозволило значно послабити адміністративний та поліцейський тиск на мільйони громадян України та заробітчан, які проживають у Росії. Нормалізація українсько-російських відносин спонукала обережних європейців до більш рішучих кроків в укладанні Угоди про асоціацію з Україною.
 
Іншим важливим напрямом зовнішньої політики Костянтина Грищенка було усунення візових бар’єрівбар'єрів для українців. Під керівництвом Міністра лише за два роки українським дипломатам вдалося домовитися про безвізовий режим з Ізраїлем<ref>http://news.liga.net/ua/news/old/519434-mzs-nagadu-ukra-ntsyam-pro-bezv-zoviy-rezhim-z-zra-lem.htm</ref>, Туреччиною<ref>http://tyzhden.ua/News/48540</ref>, Бразилією<ref>http://zik.ua/ua/news/2011/12/30/326681</ref> та Аргентиною<ref>http://tsn.ua/svit/ukrayina-i-argentina-domovilisya-pro-bezvizoviy-rezhim.html</ref>.
 
Сам Костянтин Грищенко описав тогочасну зовнішню політику України так: «Європейська політика України має бути пріоритетом, проте реалізовуватись прагматично. Цілком зрозуміло, що сучасна Україна&nbsp;— держава з європейським покликанням, та наш шлях до Європи буде дещо відрізнятись від шляху нових країн-членів ЄС. Це буде шлях внутрішніх трансформацій згідно європейських норм та у стратегічному партнерстві з ЄС і Росією. Проте ми також прагнемо розвитку взаємодії з регіонами світу, де спостерігаємо бурхливий економічний розвиток, прагнення до взаємодії з Україною та повагу до її національних прагнень» <ref>К.Грищенко. Стратегическое равновесие как шанс Украины в многополярном мире// Зеркалонедели. Украина. –№9–№&nbsp;9. –9 марта 2012 / http://gazeta.zn.ua/POLITICS/strategicheskoe_ravnovesie_kak_shans_ukrainy_v_mnogopolyarnom_mire.html</ref>.
Сам Костянтин Грищенко описав тогочасну зовнішню політику України так:
«Європейська політика України має бути пріоритетом, проте реалізовуватись прагматично. Цілком зрозуміло, що сучасна Україна – держава з європейським покликанням, та наш шлях до Європи буде дещо відрізнятись від шляху нових країн-членів ЄС. Це буде шлях внутрішніх трансформацій згідно європейських норм та у стратегічному партнерстві з ЄС і Росією. Проте ми також прагнемо розвитку взаємодії з регіонами світу, де спостерігаємо бурхливий економічний розвиток, прагнення до взаємодії з Україною та повагу до її національних прагнень» <ref>К.Грищенко. Стратегическое равновесие как шанс Украины в многополярном мире// Зеркалонедели. Украина. –№9. –9 марта 2012 / http://gazeta.zn.ua/POLITICS/strategicheskoe_ravnovesie_kak_shans_ukrainy_v_mnogopolyarnom_mire.html</ref>.
 
У цей період вдалося завершити переговори з ЄС щодо Угоди про асоціацію (2012 рік) та остаточно узгодити План безвізового режиму з Європою. Особливого значення було надано економічній дипломатії. Відокремлені раніше і вкрай неефективні торговельні місії були повністю інтегровані у структури посольств, а при самому МЗС було створено Раду експортерів для просування українських товарів і компаній на міжнародних ринках.
У грудні 2012 року Костянтина Грищенка було призначено Віце-Прем’єрПрем'єр-міністром України<ref>Указ Президента України від 24 грудня 2012 року № &nbsp;751/2012 «Про призначення К.Грищенка Віце-прем'єр-міністром України» http://www.president.gov.ua/documents/15262.html</ref>. Він отримав унікальну нагоду використати багаторічний міжнародний досвід для вирішення внутрішніх соціальних проблем в Україні. До його компетенції входили освіта і наука, охорона здоров’яздоров'я, культура, молодь і спорт.
 
На цій посаді Костянтин Грищенко зосередив увагу на посиленні державного нагляду за якістю ліків<ref>Константин Грищенко: «В фармацевтическом бизнесе огромная морально-этическая составляющая. Кто этого не понимает, рано или поздно выйдет из игры»// Факты и комментарии/ http://fakty.ua/170114-Kostyantyn-gricshenko-v-farmacevticheskom-biznese-ogromnaya-moralno-eticheskaya-sostavlyayucshaya-kto-etogo-ne-ponimaet-rano-ili-pozdno-vyjdet-iz-igry</ref>. У 2013 році Україна перейшла на стандарти ЄС у виробництві ліків, зокрема стандартів Належної виробничої практики (НВП) та Доцільної практики розподілу (ДПР) ліків. Україна першою ратифікувала Конвенцію Ради Європи «Про протидію фальсифікації лікарських засобів та аналогічних злочинів, що несуть загрозу громадському здоров’юздоров'ю» та вперше на пострадянському просторі запровадила кримінальну відповідальність за підробку лікарських препаратів. Була значно спрощена процедура надання знеболювальних ліків терміновим хворим. Особливого значення Костянтин Грищенко надавав спрощенню доступу до медичної допомоги у національних масштабах, а також прийняттю Проекту загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ/СНІД на 2014-20182014—2018 рр<ref>К. Грищенко назвав основні здобутки галузі охорони здоров'я за 2013 рік http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=246941677</ref>.
 
В якості Віце-Прем’єрПрем'єр-міністра, Костянтин Грищенко неодноразово докладав зусиль до захисту інтересів громадян України у непростих ситуаціях. У липні 2013 року, під час вкрай складної поїздки до Лівії, дипломат забезпечив звільнення 19 українців з полону бойовиків у м. Бенгазі<ref>Лівійці звільнили 19 українських моряків із судна Етель http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/1597595-livijci-zvilnili-19-ukrayinskih-moryakiv-iz-sudna-etel</ref>.
 
27 лютого 2014 року Костянтин Грищенко пішов з посади Віце-Прем’єрПрем'єр-міністра України<ref>Постанова Верховної Ради України від 27 лютого 2014 року № &nbsp;801-VII «Про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/801-18</ref>.
 
У квітні 2015 року Костянтин Грищенко увійшов до складу опозиційного уряду України як тіньовий міністр закордонних справ<ref>Опозиційний Кабінет міністрів http://opposition.org.ua/uk/opozicijnij-kabinet-ministriv.html</ref>. Опозиційний уряд працює над розробкою альтернативного бачення розвитку України, яке змогло б забезпечити вирішення глибокої політичної, економічної та безпекової кризи, що загрожує самому існуванню української нації. У сфері зовнішньої політики необхідно сформувати нове бачення зміцнення незалежності та відновлення територіальної цілісності України, запропонувати реалістичні підходи для зупинення військового протистояння та зародження політичного діалогу на Сході України. Потрібно відновити економічну дипломатію як інструмент поновлення активних позицій України у міжнародній торгівлі. Українська дипломатична служба має стати інструментом досягнення наших національних цілей і прагнень.
 
==Нагороди та відзнаки==
 
Костянтин Грищенко є повним кавалером ордена України «За заслуги»(І<ref>Указ Президента України від 28 жовтня 2013 року "Про нагородження К. Грищенка орденом "«За заслуги"» http://president.gov.ua/documents/16156.html </ref>, ІІ<ref>Указ Президента України від 29 жовтня 2003 року N 1229/2003 "Про нагородження К. Грищенка орденом "«За заслуги"» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1229/2003 </ref>, ІІІ ступенів), також відзначений Почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Здобув найвищу цивільну нагороду Франції&nbsp;— Орден Почесного легіону. Його було також нагороджено орденами та почесними відзнаками інших іноземних держав.
 
== Родинне життя та хобі ==
 
Одружився з Наталією Грищенко у 1974 році. Має доньку Оксану та двох онуків. Захоплення: історія, риболовля, прогулянки на велосипеді.
 
== Примітки ==
{{reflist}}