Кінь свійський: відмінності між версіями

[[Файл:Chevaux estive Pyrenees.jpg|thumb|250px|[[Піренеї]]. Табун коней.]]

Наскільки відомо, в окремих регіонах коні зустрічається у дикому стані. Домашні коні поширенірозповсюджені у всіх країнах у вигляді величезної кількості порід, які сильно розрізняються по величині, формі голови, кольору тощо. Деякі породи свійських коней місцями здичавіли. У Європі дикі або здичавілі коні — [[тарпан]]и — водилися ще в першій половині минулого століття. Здичавілих коней зустрічав також відомий дослідник [[Пржевальський Микола Михайлович|М. М. Пржевальський]] в провінції Гань-су.

Коні з дивовижною легкістю, при хоч трохи сприятливих умовах повертаються у дикий стан і починають вести спосіб життя, який нічим не відрізняється від способу життя диких представників родини. Здичавілих коней пампасів Південної Америки називають [[цимарон]]ами. У [[Парагвай|Парагваї]] здичавілі коні не водяться. Причиною цьому за припущенням, є вид мухи, яка відкладає яйця у незагоєний пуп новонароджених лошат, від чого останні гинуть; свійські ж коні живуть у напівдикому стані ([[мустанг]]и), великими табунами, що складаються з маленьких груп (1 жеребець і 12-18 кобил). Здичавілі коні населяють далі на північ Льянос. Менші за розміром коні живуть у [[Мексика|Мексиці]] і на [[Фолклендські острови|Фолклендських островах ]](тут коні під впливом суворішого клімату набули менших розмірів).

Масть коня — це [[пігментація]] [[шерсть|волосяного покриву]], [[шкіра|шкіри]] і [[око|очей]]. Є однією з основних індивідуальних ознак тварини. Як і пігментація у [[кішка|кішок]] і [[собака|собак]], масть у коней є не простим забарвленням, а певним поєднанням кольорів, тип розподілу [[пігментів]], що має [[генетика|генетичну]] основу. Якщо коні мають однаковий колір шерсті, але різний колір шкіри і очей, або ж однаковий колір шерсті на [[тулуб]]і, але різний на [[гриваГрива (волосся)|гриві]] і [[хвіст|хвості]], то масть їх може бути різною. Водночас, відтінки однієї і тієї ж масті можуть сильно варіювати: наприклад, шерсть ясно-буланого коня має палевий або піщаний колір, хоча найтемніші відтінки буланої масті можуть наближатися до темно-бурого і навіть чорного кольорів.

Грип коней (старе — заразний катар верхніх дихальних шляхів) — гостра висококонтагіозна хвороба, проявляється недовгочасною гарячкою, пригніченням, [[кон'юктивітюнктивіт]]ом, сльозотечею, сухим надривним, глибоким і болючим кашлем; при цьому є [[Ларингіт|ларинго]][[трахеїт]], [[бронхіт]], у тяжких випадках перебіг ускладнює [[пневмонія]]. [[Патоген|Збудником хвороби]] є [[вірус]], що належить до родини міксовірусів типу А. Вірус грипу А коней належить до родини ортоміксовірусів роду інфлюєнца. Віріони вміщують фрагментовану [[ДНК]], вкриту ліпопротеїновою оболонкою. Під електронним мікроскопом має вид округлих або нитковидних частинок діаметром 80-120 НМ.

* Чвалові (АнгійськаАнглійська верхова, Арабська верхова, Ахал-Текинська верхова, [[Український верховий кінь|Українська верхова]]…).

Голова коня — витягнута, суха, з великими живими очима, широкими ніздрями і великими або середньої величини загостреними і досить рухливими вухами. У домашнього коня вуха помірної величини (набагато менше половини голови), грива довга, звішується, шия довга м'язиста, тулуб округлений, хвіст покритий довгим волоссям від основи; колір ([[масть коня|масть]]) надзвичайно різний: чорний, бурий, рудий, чалий, білий, сірий, часто з білими плямами на голові і ногах; як виняток зустрічаються смуги на плечах, спині і ногах. Ноги високі, помірної товщини, стрункі; першого і п'ятого пальця немає зовсім, від 2 і 4 існують лише зачатки ([[рудимент]]и) у вигляді палочкоподібнихпаличкоподібних кісток п'ястка та плесна (так зв. грифельних), прилеглих до товстої п'ясткової або плеснової кістки сильно розвиненого середнього пальця; [[копито]] одягає лише кінець середнього пальця (на них прилягає вся вага тіла); на внутрішній стороні зап'ястя і п'ят знаходяться рогові мозолясті потовщення, шишки (рогові місця знаходяться також позаду місця зчленування пальця з вищерозташованимивище розташованими частинами).

КіньКоня відноситьсявідносять до [[травоїдні|травоїдних]] тварин. На пасовищі кінь з'їдає від 25 до 100 кг трави на добу. Залежно від віку та живої маси кінь випиває в середньому 30-60 літрів води за добу влітку і 20-25 літрів взимку. Для коня потрібно 4-5 [[акр]]ів землі, близько 2 [[га]].

[[Шлунок]] простий, [[Жовчний міхур|жовчного міхура]] немає, [[сліпа кишка]] сильно розвинена. Яєчка укладені в [[Мошонка|мошонці]]. [[Матка]] дворога, послід дифузний. [[МозокГоловний мозок]] відносно малий, і півкулі великого мозку (покриті звивинами) не прикривають [[мозочок|мозочка]]. Розумові здібності, тим не менше, розвинені досить добре.

[[Віслюк]], [[Кулан (тварина)|кулан]], [[зебра]], [[тарпан]], [[кінь Пржевальского]], [[Мул (тварина)|мул]].

Культ коня існував в українців. Зокрема, вершниками були язичницький бог громовиці і блискавки [[Перун]] та християнський святий [[Юрій]]-Георгій. У легенді про Віщого [[князь Олег|Олега]], кінь як священна істота міг принести і успіх, і смерть. Іноді він супроводжував свого господаря в потойбічний світ. ВУ [[козак|козацькій]] культурі особливе ставлення до коня [https://www.youtube.com/watch?v=FoVWnbGkdQA оспівано] в українському фольклорі. В багатьох козацьких піснях, думах, переказах кінь є братом та бойовим товаришем козака.