Папський Григоріанський університет: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 29:
|примітки =
}}
'''Па́пський Григоріа́нський університе́т''' ({{lang-la|Pontificia Universitas Gregoriana}} , Universitas Gregoriana Societatis Jesu) — університет в [[Рим]]і, заснований ву [[1551]] році [[Ігнатій Лойола|Ігнатієм Лойолою]] і Франциском Борджа і названий на початку ''Scuola di grammatica, d'umanita e dottrina cristiniana'' («Школа граматики, гуманітарних наук і християнського вчення»); був відомий також як ''Collegium Romanum'' (Римська колегія). Григоріанський університет має факультети богослов'я, філософії, канонічного права, історії Церкви, місіології, суспільних наук. При університеті існують інститути духовного життя, психології, релігійних досліджень, а також Вища школа латинської мови і літератури.
 
Актуальна кількість студентів, які навчаються на всіх факультетах та університетських програмах: ≈12 000
 
== Історія ==
Кафедри богослов'я та філософії Григоріанського університету були засновані у 1553 році і мали право присвоювати вчені ступені, згідно з Апостольським посланнм ''Sacrae religionis'' (1552) папи [[Юлій II|Юлія III]]. Для іноземних студентів при Григоріанському університеті були відкриті Германська (заснована в 1552), Грецька (заснована в 1557), Англійська (заснована в 1578), Угорська (заснована в 1579, в 1580 об'єднана з Німецькою), Польська (заснована в 1582), Маронітська (заснована в 1584) і Шотландська (заснована в 1600) колегії. Значення університету для Церкви і випускних оцінок студентів при нестачі коштів спонукали папу [[Григорій XIII|Григорія XIII]] заново визначити академічні права університету (конституція ''Quanta in vinea'', 1578) і забезпечити матеріальні умови навчання, а також збудувати нову будівлю (1582—1584); на знак вдячності за заслуги цього папи університет і був названий Григоріанським. Після розпуску [[Товариство Ісуса|Ордена єзуїтів]] (1773) Григоріанським університетом керувала колегія з трьох [[кардинал]]ів, коли ж орден був відновлений, папа [[Лев XII]] видав постанову ''Cum multa in Urbe'' (1824), згідно з яким Григоріанський університет знову був переданий єзуїтам. В 1876 папа [[Пій IX]] доповнив Григоріанський університет факультетом канонічного права (що було підтверджено папою [[Лев XIII|Левом XIII]] в 1896); в 1918 була організована кафедра аскетичного і містичного богослов'я (з 1958 — Інститут богослов'я духовного життя). В 1924 папа [[Пій XI]] заснував Вищу школу латинської мови і літератури, а в 1928 об'єднав Григоріанський університет з [[Папський біблійний інститут|Папським Біблійним інститутом]] і [[Папський східний інститут|Папським Східним інститутом]]. В 1932 папа [[Пій XI]] наказав відкрити в Григоріанському університеті факультет історії Церкви і місіології. У 1970 при богословському факультеті Григоріанського університету створено Папський інститут «''Regina mundi''», призначений для черниць, які бажають отримати вищу богословську освіту. У 1971 при Григоріанському університеті відкрито Інститут психології та Інститут релігійних досліджень. У 1972 в Григоріанському університеті створено факультет суспільних наук.
 
== Випускники ==
Серед випускників Григоріанського університету — 20 святих, 29 [[блаженний|блаженних]] і 14 римських пап.
 
=== Див. також ===
* [[:Категорія:Випускники Папського Григоріанського Університету|Випускники Папського Григоріанського Університету]]
 
== Посилання ==