Бариш (село): відмінності між версіями

 

Поселення над річкою Бариш (Баріс) відоме з [[1454]] року (писемна згадка, власник&nbsp;— [[Теодор Бучацький Язловецький|Теодор з Бучача Язловецький]]).<ref name="Q3п">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 13 (прим.).</ref> В [[1465]]&nbsp;р. власниками були сини Теодора з Бучача Язловецького [[Міхал Язловецький|Міхал]] та [[Монастирський Іван|Ян]], в [[1490]]&nbsp;р. власником ''Верхнього Бариша'' був Ян Монастирський<ref name="Q3п">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 13 (прим.).</ref> (за іншою версією, в [[1469]] року належало [[Бучацькі|Бучацьким]] гербу [[Абданк]], з [[1558]]&nbsp;р. [[Язловецькі|Язловецьким]]).

У [[1559]] році польський король [[Сигізмунд ІІ Август|Сиґізмунд ІІ Авґуст]] надав власнику поселення&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський|кам'янецькому]] [[каштелян]]у [[Язловецький-Монастирський Микола|Миколаю з Бучача Язловецькому]] привілей на перетворення Бариша в місто з [[Магдебурзьке право|маґдебурзьким правом]].<ref name="Q3">''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 13.</ref> За наявними даними, кам'янецький каштелян<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/jazlowieccy01.html Родовід Язловецьких] (пол.)</ref> Миколай Язловецький-Монастирський помер в [[1555]], тому, дуже ймовірно, привілей був наданий вже після його смерті. Містечко мало право на ярмарок (в п'ятницю після свята Nawiedzenia Діви Марії); діяли кілька солодовень, млини. Біля [[1630]]&nbsp;р. дідичами стали Потоцькі, зокрема, в [[1652]]&nbsp;— [[Ян (Януш) Потоцький]], в [[1687]]&nbsp;— його син [[Стефан Потоцький (воєвода белзький)|Стефан Александр Потоцький]], внук [[Микола Василій Потоцький|Микола Василь Потоцький]].<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Baryszu…&nbsp;— S. 14.</ref>