Лицемірство: відмінності між версіями

[[Файл:Brooklyn Museum - Woe unto You, Scribes and Pharisees (Malheur à vous, scribes et pharisiens) - James Tissot.jpg|thumb|200px250px|[[Джеймс Тіссо]], «Горе вам, книжники, фарисеї і лицеміри!», 1886—1894 р.ррр.]]

'''Лицемі́рство'''&nbsp;— поведінка, що прикриває нещирість, злонаміренністьзлість притворним чистосерддямщиросердям, чеснотою. Негативна моральна [[якість]], що полягає в тому, що завідомо аморальним вчинкам (що здійснюються заради [[егоїзм|егоїстичних]] інтересів, за низькими мотивами і заради антигуманних цілей) приписують псевдоморальне [[значення]], піднесені [[Мотивація|мотивмотиви]]и і людинолюбні цілі. Це поняття характеризує образ дій, з точки зору відношення його дійсного соціального і морального значення і того значення, яке йому намагаються придати. Лицемірство протилежне чесності, прямоті, щирості&nbsp;— якостям, в яких проявляється усвідомлення і відкрите вираження людиною правдивої суті її дій.<ref>Наприклад, Стендаль описує Сореля як лицемірну людину, тобто він усе робив для того, щоб сподобатись пані де Реналь, але він і не уявляв собі, яку біль він причиняє служниці, котра в нього дуже палко закохалася.</ref><ref>{{cite web