Подагра: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправили недостовірну інформацію щодо стилю життя при подагрі. Кава не сприяє зменшенню ризику появи подагри, а навпаки збільшує ризик.
Anaxibia (обговорення | внесок)
Рядок 117:
<blockquote> Хворі на подагру є, частіше за все, людьми похилого віку або людьми, які настільки занедбали себе у молодому віці, що призвели себе до передчасної старості&nbsp;— серед таких згубних звичок ніщо не зустрічаються частіше, ніж передчасне і надмірне потурання хіті й подібним виснажливим ​​пристрастям. Жертва хвороби йде в ліжко і засинає у доброму стані. Близько двох годин ночі вона прокидається від сильного болю у великому пальці ноги, рідше в області п'яти, щиколотки або підйому. Біль подібна до болі від зміщення суглобу, але при цьому людина відчуває, ніби уражені частини обливали холодною. Слідом йде озноб і тремтіння, і невелика лихоманка… Ніч минає в тортурах, безсонні, повертанні уражених частин, а також безперервних змінах положення тіла; метання тіла безперервні, як і біль від ураженого суглоба, і стан погіршується, коли починається напад.<ref>{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/dna/h2g2/A11102491 |title=BBC - h2g2 - Gout - The Affliction of Kings |work=BBC |accessdate=July 27, 2010}}</ref></blockquote>
 
У 1679 році голландський науковець [[Антоні ван Левенгук]] був першим, хто описав характеристики кристалів сечісечової кислоти за допомогою мікроскопа.<ref name="Pillinger"/> У 1848 році англійський лікар [[Альфред Берінг Гарод]] доказав, що надлишок сечової кислоти в крові є причиною подагри.<ref name="pmid11600751">{{cite journal | author=Storey GD |title=Alfred Baring Garrod (1819-1907) |journal=Rheumatology (Oxford, England) |volume=40 |issue=10 |pages=1189–90 |year=2001 |month=October|pmid=11600751 | url=http://rheumatology.oxfordjournals.org/cgi/content/full/40/10/1189 |doi=10.1093/rheumatology/40.10.1189 }}</ref>
 
== Подагра у тварин ==